Протидія торгівлі людьми

Протидія торгівлі людьми: захист прав, попередження загроз та допомога постраждалим

Торгівля людьми — це особливо тяжкий злочин і грубе порушення фундаментальних прав людини. Вона полягає у вербуванні, переміщенні, приховуванні, передачі або одержанні людини, вчинених із метою її експлуатації, з використанням обману, шахрайства, насильства, погроз або вразливого стану потерпілого.

В умовах повномасштабної збройної агресії проблема торгівлі людьми набула особливої гостроти. Вимушена міграція, втрата житла й роботи, розрив сімейних зв'язків та психологічний стрес суттєво підвищують уразливість громадян. Водночас злочинні схеми постійно видозмінюються й адаптуються до нових реалій, створюючи специфічні загрози для різних категорій населення.

Основні форми та нові прояви експлуатації в умовах війни

• Трудова експлуатація: найпоширеніший вид порушення, що проявляється у нелегальному працевлаштуванні, вилученні паспортів, безоплатній чи понаднормовій праці, обмеженні свободи пересування та штучному формуванні боргів.

• Сексуальна експлуатація: втягнення жінок, підлітків та молоді в секс-індустрію через маніпуляції, шантаж або оманливі пропозиції легкого заробітку як в Україні, так і за кордоном.

• Торгівля людьми в полоні — це використання захоплених осіб (військових або цивільних) з метою експлуатації:

• Примусова праця (наприклад, на воєнних або господарських об’єктах країни-агресора)

• Сексуальне насильство та приниження

• Використання у пропаганді

• Продаж або передача третім особам

• Використання як «живого щита» або для політичного тиску

• Примус до зради, співпраці чи шпигунства

Такі дії не лише є злочином проти людяності, а й можуть кваліфікуватися як воєнні злочини та злочини торгівлі людьми згідно з міжнародним правом.

Після звільнення з полону багато військових і цивільних описують: фізичне та психологічне катування, залучення до важкої примусової праці без належного медичного нагляду, тривале тримання в антисанітарних умовах, ізоляцію від зовнішнього світу, тиск на родичів, фіксацію на відео з подальшим використанням у пропагандистських цілях.

Якщо полоненого використовують як товар — це вже торгівля людьми, навіть у воєнний час. Відповідальні особи можуть бути притягнуті до міжнародної кримінальної відповідальності.

• Ризики для осіб, звільнених із полону:

Військовослужбовці та цивільні громадяни, які повернулися з ворожого полону, перебувають у стані фізичного й психоемоційного виснаження, часто потребують тривалого лікування, житла та відновлення документів. Зловмисники можуть користуватися цим критичним станом: через нав’язування сумнівних юридичних послуг, фінансових позик чи пропозицій роботи намагатися залучити постраждалих до боргової залежності, примусової праці або протиправних оборудок. Своєчасна підтримка та реінтеграція звільнених із полону є важливим пріоритетом захисту.

• Загрози для дітей: сексуальна експлуатація та шантаж в інтернеті:

Значна частина життя дітей і підлітків проходить у цифровому просторі, де дедалі активніше діють онлайн-хижаки:

• Онлайн-грумінг: встановлення довірливих стосунків із дитиною через соціальні мережі, онлайн-ігри та месенджери з прихованими намірами.

• Секстинг і сексторшн: маніпуляціями чи обманом дитину схиляють до створення та надсилання інтимних фото чи відеоматеріалів, після чого починається прямий шантаж вимаганням грошей, нових матеріалів чи реальних зустрічей під погрозою розповсюдження контенту серед родичів та однокласників.

• Батькам і піклувальникам важливо відкрито говорити з дітьми про кібергігієну, не залишати дитину наодинці з проблемою у разі шантажу та негайно звертатися до кіберполіції і служб захисту.

• Втягнення у протиправну діяльність: використання людей, зокрема молоді, у незаконному обігу заборонених речовин («закладки»), шахрайських кол-центрах або примусовому жебрацтві.

Торгівля людьми — не завжди про кордони, паспорти й "легку роботу за кордоном". У час війни — це також про полон, насильство, використання людини як ресурсу. Це — злочин. І кожен, хто його вчиняє, має бути притягнутий до відповідальності.

Отримання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Законодавство України забезпечує державний захист та комплексну підтримку всім, хто постраждав від будь-якої форми експлуатації. Встановлення відповідного статусу регламентується Законом України «Про протидію торгівлі людьми» та відповідним порядком Кабінету Міністрів України.

Статистика реалізації захисту:

Станом на 19.10.2026 року в Оболонському районі зареєстровано 114 звернень щодо встановлення статусу та за результатами розгляду оформлено і видано 114 довідок про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Особа, якій встановлено цей статус, має законне право на одержання повної державної допомоги:

1. Одноразова матеріальна виплата з державного бюджету.

2. Безоплатна правнича допомога (представництво інтересів у суді, правовий супровід та захист).

3. Медична та психологічна реабілітація за індивідуальними потребами.

4. Соціальні послуги та супровід: допомога у відновленні втрачених документів, перекваліфікація, пошук роботи.

5. Тимчасове безпечне житло (притулки або спеціалізовані центри) у разі потреби.

Контакти та гарячі лінії допомоги

Звернення за допомогою є абсолютно безкоштовним, конфіденційним і не залежить від того, чи зверталася особа до правоохоронних органів.

• Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації — для первинного подання заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та координації допомоги.

Адреса для листування: 04209 м. Київ, вул. Озерна, буд. 18-А

Телефон для довідок: 063 361 99 70; 044 489 91 76

Електронна пошта: [email protected]

Години прийому: Понеділок - П’ятниця з 10:00 до 13:00

Відповідальна особа за забезпечення реалізації державної політики в сфері компетенції з питань протидії торгівлі людьми - Дубініна Тамара Геннадіївна

• 15-47 — Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству (цілодобово, безкоштовно).

• 527 (безкоштовно з мобільних) або 0 800 505 501 (зі стаціонарних телефонів) — Національна безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

• 102 — Національна поліція України (у випадках прямої загрози життю, здоров'ю або свободі).

• 0 800 213 103 — Єдиний контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги.