Історія держави складається з історій її країв і міст, і величний Київ, що стоїть над Дніпром вже понад півтора тисячоліття, завжди був флагманом розвитку українських земель.

Значний внесок у розбудову столиці вносить Оболонський район, розташований у північній частині Києва.

Утворення та назва: Як територіальну одиницю район було утворено 3 березня 1975 року під назвою Мінський (на честь столиці Білорусії). До його складу увійшли Куренівка, Мінський масив, Пріорка, Оболонь. У 2001 році району повернули історичну назву – Оболонський та включили територію Пущі-Водиці.

Давня історія землі: Хоча район порівняно молодий, його земля має тисячолітню історію. На межі Оболонського та Подільського районів у 1893 році відкрито Кирилівську стоянку первісних людей (понад 20 тис. років). На розлогих берегах Дніпра знайдено залишки поселень пізніших епох, включаючи трипільську та скіфо-сарматську культури.

Ранні слов'яни: В кінці I тис. до н.е. тут існувала зарубинецька археологічна культура. Поблизу літописної річки Почайна знаходилось найбільше поселення стародавніх слов'ян I ст. до н.е. – II ст. н.е., мешканці якого займалися землеробством, скотарством, ремеслами та мали зв'язки з античними містами (підтвердженням є Оболонський скарб римських монет, знайдений у 1876 році).

Часи Київської Русі: На шляху до Оболоні знаходилось Велесове капище, на місці якого пізніше збудували церкву Св. Власія. Річка Почайна з її гирлом була головним портом Києва, і, за деякими літописами, саме тут у 988 році відбувалося хрещення киян. Землі Оболоні неодноразово згадуються в літописах як арена битв з кочівниками та князівських міжусобиць.

Литовсько-польська доба та козаччина: Після отримання Києвом Магдебурзького права підтвердилася приналежність Оболоні до міста. Соковиті сіножаті були предметом суперечок. У Північно-Західній частині осідали запорізькі козаки, які поверталися на зиму, давши назву Куренівці. Поряд знаходилась Пріорка – резиденція пріора Домініканського монастиря. Оболонь була свідком битви козаків з польсько-литовським військом під час Національно-визвольної війни (1651 р., підписання Білоцерківського договору).

XVIII - XIX століття: Близькість Дніпра та Почайни сприяла розвитку рибальства, ремесел і торгівлі. Після візиту Петра І почали укріплювати вали. Активізувалося духовне життя: на Оболоні, Куренівці, Пріорці існувало понад 20 монастирів та церков. Розвивалися передмістя: Куренівка, Пріорка, дачне поселення Кінь-Грусть. З'явилися мануфактури (обробка шкіри, кондитерські, фаянсові).

Транспорт та промисловість: У другій половині XIX ст. розвивається промисловість. До 1898 року завершено будівництво порту. У 1900 році через Куренівку та Пріорку до дачного селища Пуща-Водиця пролягла трамвайна колія (Пуща-Водиця була улюбленим місцем полювання князів, а з кінця XIX ст. стала популярним курортом). У південній частині району (сучасна Петрівка) на початку XX ст. зосередились порт, залізничні та суднобудівні майстерні. Між Оболонню та Куренівкою у 1910-1911 роках збудовано Куренівський аеродром.

Новітня історія: У 30-ті роки XX ст. збудовано ряд нових підприємств. Після Другої світової війни, у 1967 році прийнято новий генеральний план розвитку Києва. Розпочалась інтенсивна забудова Оболоні – одного з найбільших житлових масивів. Вперше було застосовано метод гідронамиву для підняття території заплави Дніпра.

Сьогодні Оболонський район є одним із провідних у Києві за темпами соціально-економічного розвитку, зберігаючи свою багату історичну спадщину.