Жінки у сучасній війні і сьогодні щоденно продовжують виборювати право українців на власну державу та ідентичність
Жінки у сучасній війні і сьогодні щоденно продовжують виборювати право українців на власну державу та ідентичність
Опубліковано 29 серпня 2025 року о 10:00
фото
Україна вже понад 11 років веде збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. Тому і участь жіноцтва в цій боротьбі з - надважлива у сучасних реаліях, адже через призму їхнього героїзму, волонтерства, щоденної турботи про близьких і рідних найкращим чином виявляється злочинна природа війни і рашизму як людиноненависницької ідеології.
Жіночі історії війні найбільше розкривають суть війни як людської трагедії – трагедії окремої людини, родини, громади, міста чи села. Адже українки традиційно активно долучалися до боротьби – брали до рук зброю, забезпечували тил, рятували дітей, оберігали сім’ї, передавали памʼять про події і героїв. У сучасній війні загинуло багато жінок-військовослужбовиць. Із них чимало нагороджених за бойові заслуги, проявлені під час усієї російсько-української війни, зокрема, антитерористичній операції (АТО), Операції об'єднаних сил (ООС) і після повномасштабного вторгнення. Так, 257 жінок відзначені державними нагородами за час проведення операцій АТО/ООС, 9 із них – посмертно, понад 4500 отримали відомчі та інші відзнаки.
У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні, серед яких чимало жінок. Загалом у різний спосіб у різні часи вони ставали на захист української державності. Різні за походженням, віком, освітою, професією, але всіх їх об’єднує патріотизм і небайдужість до суспільних та політичних процесів і подій, які відбувалися на українських землях у ХХ–ХХІ століттях. Вони виборювали і сьогодні щоденно продовжують виборювати право українців на власну державу та ідентичність.
В українській армії з початком війни значно зросла кількість жінок, і вони відіграють все більшу роль, демонструють на різних посадах на передовій і в тилу високий професіоналізм і сміливість. На рівні із чоловіками вони служать кулементницями, розвідницями, снайперками, бойовими медикинями, водійками, патрульними, забезпечують зв’язок і логістику, чинять опір на окупованих територіях.
На початок 2025 року в ЗСУ служить понад 70 000 жінок, і це найвищий показник кількості жінок в арміях світу, в тому числі армії НАТО.
...Поки війна триває, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно, або розповісти всі героїчні чи трагічні історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі Герої і Героїні залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Аби наша пам’ять про них була живою, світлою і дієвою.
Поки триває воєнний стан і постійні загрози, ми не можемо зібратися 29 серпня на велелюдних мітингах на площах своїх населених пунктів, але можемо поодинці прийти до місць поховань і віддати їм шану, можемо підтримати їхні родини не лише увагою, добрим словом і турботою, а й конкретними справами.
Після перемоги віднайдемо та плекатимемо й інші традиції пам’яті про загиблих Захисників і Захисниць. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці, висаджуємо меморіальні сквери, засновуємо іменні стипендії, проводимо різні спортивні, патріотичні та культурно-мистецькі заходи.
У нас уже є місця пам’яті та меморіальні об’єкти у публічному просторі. Також створюються сектори військових поховань, нові військові меморіали і Національне військове меморіальне кладовище, де з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць.
