У столиці розвиватимуть інноваційні формати залучення громадськості до управління містом

Олексій РЕЗНІКОВ, заступник голови КМДА:

‒ В Україні найбільша проблема полягає в тому, що в суспільстві панує тотальна недовіра один до одного. За таких обставин державі важко повноцінно існувати. Наразі у нас довіра тільки відроджується. Ми вчимося спілкуватися. Київ – лідер усіх змін в Україні. У нас першими з’явилися електронні петиції, громадський бюджет, Kyiv Smart City. У нас народилося фантастичне громадянське суспільство. Влада нікому нічого не винна – вона бере разом із громадськими організаціями відповідальність за країну своєї мрії. Так, у столиці вже зареєстровано майже 15 тисяч громадських організацій. Ми рухаємося у правильному напрямку.

Мортен ЕНБЕРГ, представник Генсекратаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва, Голова Офісу Ради Європи в Україні:

‒ Для Ради Європи громадянське суспільство є головним напрямком розвитку. Ми вважаємо, що громадянське суспільство слід долучати до всіх заходів та процесів, які відбуваються в країні. Люди мають знати, як процеси працюють, згідно з якими законами і стандартами. Київ першим вдається до таких засад роботи. Уже півроку КМДА разом з громадськими організаціями задіяні в програмах підтримки Ради Європи, зокрема, беруть участь у проекті «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень». Для того, щоб покращити зв’язки між КМДА та громадянським суспільством, ми створили онлайн-академію. ГО Києва та столична влада домовилися створити дорожню карту. Незабаром при КМДА відбуватимуться модульні тренінги для громадянського суспільства. Важливо, щоб люди об’єднувалися в команди, доносили їй свої пропозиції, висловлювали позицію, зокрема, через електронні петиції.

Марина ХОНДА, директор Департаменту суспільних комунікацій:

‒ Недовіра найбільше заважає нормально співпрацювати громаді із владою. Ми хотіли її звести нанівець, бо розуміли, що громадськість може вплинути на позицію влади саме через безпосереднє спілкування. Проблема в тому, що одна людина – представник влади фізично не може вислухати всіх ідей. Саме тому громадським об’єднанням слід бути активними, прогресивними, швидко й чітко доносити свою позицію, щоб вона запам’яталася, була виокремлена. Вважаю одним із корисних проектів взаємодії влади і ГО – Академію громадської участі за підтримки Ради Європи. Друга частина проекту – створення онлайн-платформи про діяльність ГО за напрямками. Це зручний формат обміну інформацією і пошуку потенційних партнерів як для влади, так і громади. Взагалі, механізмів співпраці існує чимало. Головне, щоб вони були ефективними і правильно використовувалися. Вважаю, що найкращий варіант – реалізовувати спільно з владою проекти.

Віктор ГАЛЕТА, заступник директора Департаменту суспільних комунікацій:

‒ Насправді прикладів ефективної співпраці київської міської влади і громадськості стає дедалі більше. Це свідчить про те, що вони крокують назустріч одне одному. Наприклад, відновлення чудового велотреку в центрі Києва серед забудов, парк «Наталка» на Оболоні. Території успіху потроху з’являються в кожному районі міста, і це означає, що розвиток громадянського суспільства у столиці набирає обертів. Вже дедалі більше киян переконуються в тому, що вони можуть самостійно створити ідею, котра згодом стане реальністю.

Один із нових проектів – створення Центру комунікацій. Його хоче створити у своєму районі ГО з Оболоні. Це буде перший пілотний проект, який можна буде розширити не тільки по місту, а й по всій території України. Нам необхідно організувати навчання щодо налагодження комунікацій між представниками влади і громадськості. Цей Форум і є одним із форм налагодження механізмів таких комунікацій. Вибудувати справді свідоме громадянське суспільство дуже складно. Ми починаємо роботу майже з нуля, намагаємося запроваджувати сучасні методи комунікацій. Це і вдосконалення доступу для організацій громадянського суспільства до надання соціальних послуг, це і проведення міського конкурсу проектів «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада». До речі, 25 проектів-переможців мають бути реалізовано вже цього року.

Юрій НАЗАРОВ, директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій:

‒ Останнім часом інструменти електронної демократії Kyiv Smart City стають дедалі популярнішими. Уже понад 700 тисяч киян користуються смарт-сервісами для управління містом. Вони вже мають можливість впливати на владу. 20% з них – люди віком від 55 років. Йдеться як про онлайн-петиції, громадський бюджет, громадські слухання, так і про єдиний кабінет киянина. Власне, це і є співпраця громади, бізнесу та київської міської влади. Що стосується петицій, то вже допущено до голосування 4500 від загальної кількості. 49 набрали 10 тисяч голосів та опрацьовуються, а 6 – реалізовані.

Людмила ЧЕРКАШИНА, заступник директора Департаменту соціальної політики:

‒ Громадські організації набагато мобільніші, ніж державний сектор. Вони швидше реагують на потреби суспільства. Яскравий приклад ‒ послуга соціального догляду за дитиною… Спільними зусиллями влади і громадськості процеси відбуваються швидко, і питання вирішуються набагато оперативніше. Громадські організації дуже активно надають до Департаменту свої пропозиції щодо внесення змін до міських цільових програм.

Артем СТЕЛЬМАШОВ, начальник відділу з питань розвитку місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків Київської міської ради:

‒ Показово, що цього року більшість учасників Форуму є активістами Громадського бюджету. Взагалі кількість переможців та тих, хто голосує, зросла втричі. Вивчається ситуація із петиціями... Форум дав змогу об’єднати багато людей з якісними новими ідеями в потужні команди. Декотрі активісти навіть стали співорганізаторами заходу. Якщо брати статистику, то в цілому за два роки ми маємо 203 проекти-переможці Громадського бюджету на 200 мільйонів гривень. У 2017-му – 62 (із них вдалося реалізувати 57), а в 2018-му ‒ 141. Активісти громадської платформи роблять місто кращим, це вже факт.

Наталія ЧОРНОГУБ, представник ГО «Парк Наталка»:

‒ Я вважаю Форум майданчиком для неформальних комунікацій. Такі форуми потрібно проводити регулярно, хоча би раз на квартал, і запрошувати на них директорів департаментів, вводити більше інтерактиву. Завдяки таким форумам представники громадських організацій можуть знайомитися, обмінюватися досвідом, надихати, об’єднуватися, а ще ‒ отримувати зворотний зв’язок щодо питань, які найбільше хвилюють громадськість. Такі формати дадуть можливість у подальшому корегувати стратегії розвитку проектів, якщо вони недостатньо ефективно працюють. Влада не повинна боятися живого спілкування і заохочувати до нього громадськість, більше відповідати на питання, проводити зустрічі у форматах круглого столу. Багато що залежить від активності громадських організацій. Якщо маєш хороший проект, то треба доводити, що він такий, виборювати право на реалізацію ідеї. Ми привертали до себе увагу півтора року різними методами, намагалися зробити так, щоб нас почули. А потім крига скресла.