У СШ №210 відзначили 25-річницю виведення з Афганістану обмеженого контингенту колишніх радянських військ

В лютому 1989 року радянські війська залишили землі Афганістану, і закінчилась війна, яка принесла тисячі смертей, сліз та горя в українські родини.

14 лютого в спеціалізованій школі № 210 Оболонського району відбувся урочистий захід, на якому згадали героїв тієї страшної війни.

«2014 рік проголошений Президентом України Роком вшанування учасників бойових дій на території інших держав, і наше завдання - забезпечити належний соціальний захист учасників бойових дій, інвалідів війни, сімей загиблих та померлих воїнів, – зазначив голова Оболонської райдержадміністрації Василь Антонов. – Безмежно вдячний «афганцям», які повернувшись з пекла до рідної домівки, змінивши військову форму на цивільний одяг, ведуть активне громадське життя, стають справжніми вихователями юного покоління. Саме під час таких зустрічей, живого спілкування з безпосередніми учасниками тих історичних подій діти вчаться цінувати мир та злагоду, людське життя та справжню дружбу, розуміти поняття військовий обов’язок та поважати славетних земляків». 

   Запрошені на захід ветерани, учасники бойових дій Афганської війни: Марченко Вадим Михайлович, Гордійчук Олег Вікторович, Янковський Олександр Станіславович, розповіли дітям про афганську війну, поділились своїми спогадами та переживаннями, донесли до дитячих сердець основну думку: війна - це безумство, це невиправдана жорстокість.

Почесним гостем на заході була Литвинова Ніна Іванівна, мати випускника школи № 210 Сергія, який загинув в Афганістані. На його честь відкрито експозицію в шкільному музеї, адже він був штурманом військово-транспортного літака та свято вірив, що виконує свій інтернаціональний обов'язок.

Військовий комісар Оболонського району міста Києва, полковник Слєпко Вадим Борисович, наголосив та закликав сучасну молодь загартовувати в собі почуття патріотизму, гідності та гордості за своїх земляків, вміння співпереживати.

 Ніхто не забутий,

На попіл ніхто не згорів...

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять людей

І живуть матері,

Доти й сини, спіткнулись об кулі,

Живуть ...