Як в Оболонському районі оформити статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Тіньовий вимір експлуатації: загрози для дітей в інтернеті та примусова праця полонених

18 жовтня, у Європейський день боротьби з торгівлею людьми, увага суспільства традиційно прикута до класичних схем нелегального найму чи фізичного викрадення. Проте сучасні реалії свідчать, що ланцюги експлуатації набули нових, значно жорстокіших форм. Сьогодні під особливим ударом перебувають дві полярні, але однаково вразливі категорії: діти в цифровому середовищі та люди, які пережили ворожий полон.

Масштаб цієї проблеми та дієвість механізмів підтримки наочно демонструє статистика Оболонського району міста Києва: до Управління соціальної та ветеранської політики надійшло 114 звернень щодо встановлення відповідного статусу, і за результатами розгляду було видано всі 114 довідок про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Серед тих, хто отримав державний захист і підтримку, — звільнені з полону військові та цивільні, яких примушували до безоплатної тяжкої праці, а також діти, які стали жертвами сексуальної експлуатації через інтернет.

114 зареєстрованих звернень і 114 виданих довідок в одному районі столиці підтверджують: кожен випадок має значення, а допомога держави — це реальний і доступний інструмент захисту гідності та прав людини.

Онлайн-пастки для неповнолітніх: сексуальна експлуатація за екраном

Цифровізація перенесла вербування у віртуальний світ. Соціальні мережі (Telegram, TikTok, Instagram) та онлайн-ігри дедалі частіше використовуються зловмисниками для тиску на дітей і підлітків.

• Онлайн-грумінг: Злочинці поступово входять у довіру до дитини під виглядом однолітків або кумирів, дарують віртуальні подарунки чи ігрову валюту, після чого схиляють до створення та надсилання приватних матеріалів.

• Сексторшн (шантаж контентом): Отримавши особисті фото чи відео, кривдники погрожують оприлюднити їх серед родичів або однокласників, вимагаючи нових матеріалів чи грошей.

• Псевдокастинги: Підліткам обіцяють легкий прибуток у моделінгу чи стрімінгу, що насправді виявляється втягненням у виготовлення забороненого контенту.

Запобігти цьому допомагає цифрова грамотність, налаштування приватності облікових записів і довірливий діалог у родині без погроз та осуду.

Примусова праця в місцях несвободи: злочин проти полонених

Одним із найтяжчих воєнних злочинів сьогодення є трудова експлуатація полонених. Як українські військовослужбовці, так і незаконно утримувані цивільні особи в місцях несвободи — колоніях, таборах та катівнях — піддаються примусовій праці, що прямо підпадає під визначення торгівлі людьми та сучасного рабства.

• Військовополонені: Всупереч нормам Женевської конвенції, полонених захисників примушують будувати фортифікації, розбирати завали в зоні обстрілів чи переносити вантажі під загрозою тортур і розстрілу.

• Цивільні заручники: Мирні громадяни виконують безоплатну каторжну роботу на користь окупантів, зазнаючи голоду, насильства та психологічного тиску.

Звільнення з неволі — це початок тривалого шляху реабілітації, де офіційне визнання пережитого та всебічна державна підтримка мають вирішальне значення.

Отримання офіційного статусу гарантує:

• Одноразову матеріальну грошову допомогу;

• Безоплатну медичну, психологічну та правову допомогу;

• Соціальний супровід, реабілітацію та сприяння у працевлаштуванні.

Як оформити статус і куди звертатися

Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації веде постійний прийом заяв від громадян, які постраждали від будь-яких форм торгівлі людьми чи експлуатації.

Контакти та гарячі лінії:

• Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської РДА — прийом заяв та консультації щодо пакета необхідних документів, 468-99-81, 063 361 99 70;

• 527 — Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (0 800 505 501);

• 1547 — Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та домашньому насильству;

• 116 111 або 0 800 500 225 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді;

• Кіберполіція України: cyberpolice.gov.ua (подання звернень щодо кібершантажу та протиправного онлайн-контенту).

За інформацією Управління соціальної та ветеранської політики