Сьогодні Оболонь провела в останню путь свого Героя - Олексія Олеговича Сербіна

Кирило Фесик: "Олексій Олегович народився 6 червня 1994 року в місті Києві. Закінчив школу №226, навчався в Міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку.

За фахом працював адміністратором, секретарем керівника та обліковцем бухгалтерських даних. На роботі зарекомендував себе як відповідальна та сумлінна людина.

У житті захоплювався спортивною риболовлею. Завжди був життєрадісним, доброзичливим і ввічливим. Мав багато друзів, підтримував добрі стосунки із сусідами. Декілька років за сумісництвом працював консьєржем у сусідньому будинку, де зарекомендував себе з позитивного боку.

2 серпня 2024 року Олексій став на захист України. Служив гранатометником 3 відділення 1 взводу 1 роти спеціального призначення військової частини А4219.

Під час проходження військової служби Олексій  зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний і сумлінний військовослужбовець. Службові обов’язки виконував якісно та відповідально, був організованим і пунктуальним.

Мав високий рівень професійної підготовки, постійно вдосконалював свої знання та навички. Накази командирів виконував своєчасно і бездоганно. Користувався повагою серед побратимів, був спокійною, врівноваженою та конструктивною людиною.

На своє останнє бойове завдання Олексій вийшов 23 жовтня 2024 року поблизу села Зоряне Покровського району Донецької області.

Попрощатися з Героєм прийшли рідні, близькі, друзі, сусіди та побратими, щоб провести його в останню путь.

На церемонії прощання був присутній і директор ліцею, в якому навчався Олексій. Дуже важливо, що започаткована традиція вшанування пам’яті полеглих випускників знаходить підтримку. Дякую всім директорам навчальних закладів, які бережуть пам’ять про своїх випускників та віддають шану Героям.

Щирі співчуття рідним Олексія - батькові та бабусі. Неможливо було без болю дивитися на їхнє горе. Здавалося, що вся Оболонь відчувала їхній біль і розділяла цю важку втрату.

Вічна пам’ять і слава Герою."