День Державного гімну України щорічно відзначається 10 березня в пам’ять про перше публічне виконання цієї пісні.
Слова «Ще не вмерла Україна» етнограф Павло Чубинський написав у 1862-му. Офіційно музичну редакцію Верховна Рада України погодила 15 січня 1992-го. 6 березня 2003-го парламент ухвалив Закон України «Про Державний Гімн України».
Творіння Вербицького стало популярним настільки, що його автора покарали. 20 жовтня 1862-го шеф жандармів князь Долгоруков звинуватив 23-річного Чубинського в авторстві «возмутительных песен и прокламаций» і «за вредное влияние на умы простолюдинов» вислав його на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію.
Вірш опублікували у листопадовому номері львівського журналу «Мета». Там його й прочитав композитор, греко-католицький священник Михайло Вербицький. Ці рядки не давали йому спокою. Він написав музику для гітари, а вже згодом зробив із неї хорову композицію.
Саме цього дня у 1865 році в польському місті Перемишль на Шевченкових роковинах уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.
Під час російсько-української війни гімн став справжньою підтримкою українського народу та символом незламності нашої віри в національну ідею. Гімн співають діти в бомбосховищах, його виконують наші відважні захисники і захисниці перед наступом, його часто можна почути на радіо та телебаченні. Державний Гімн України лунає в усіх куточках світу на знак підтримки й поваги до мужності та незламності українського народу.
Сьогодні, коли українці крок за кроком звільняють свою землю від окупанта та захищають цінності європейської демократії, Державний Гімн України лунає в усіх куточках світу на знак підтримки й поваги до мужності та незламності українського народу.
Під час співу ми всі єдині — велика нація, яка плекає свої традиції та культуру. Тож хай Державний Гімн і надалі об’єднує українців! Державний Гімн України — так звучить СВОБОДА!
