Що потрібно знати про шизофренію: симптоми, міфи та правила підтримки близьких

Психічне здоров’я є настільки ж важливим, як і фізичне. Проте через брак інформації теми психічних розладів досі залишаються табуйованими або оповитими міфами. Щорічно 24 травня у світі відзначають Всесвітній день обізнаності про шизофренію. Його мета, закріплена за ініціативи міжнародних організацій (зокрема Schizophrenia International Research Society), — розвіяти упередження, навчити суспільство розпізнавати перші тривожні дзвоники та підтримати людей, які живуть із цим діагнозом.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сьогодні у світі близько 50 мільйонів людей мають цей розлад. Шизофренія — це хронічне психічне захворювання, яке порушує процеси мислення та емоційних реакцій. Найчастіше хвороба маніфестує в молодому, найбільш активному віці: у чоловіків переважно в період від 15 до 35 років, у жінок — від 27 до 37 років.

Чому виникає шизофренія?

Єдиної конкретної причини вчені досі не виявили. Хвороба розвивається внаслідок комплексу факторів:

• Спадковість: якщо у вашій родині були випадки цього розладу, ризик зростає приблизно в 20 разів.

• Порушення роботи мозку: збої в обміні нейромедіаторів (насамперед дофаміну).

• Важкі життєві події: хронічний стрес, травми та емоційні потрясіння (особливо пережите в дитинстві фізичне чи сексуальне насильство).

• Ускладнення під час вагітності: внутрішньоутробна гіпоксія, інфекції або недоношеність.

• Соціальні чинники: бідність, ізоляція та нестабільна ситуація в сім’ї.

• Психоактивні речовини: алкоголізм, куріння та наркоманія суттєво підвищують ризики.

Симптоми: позитивні та негативні

У психіатрії симптоми шизофренії заведено ділити на дві великі групи:

Перші тривожні ознаки, які легко пропустити:

До того, як хвороба проявиться повноцінно, людина може раптово уникати друзів та родини, ставати підозрілою, страждати від безсоння. Її мислення стає менш логічним, з'являється емоційна нестабільність і помітна втрата життєвої енергії.

Як допомогти близькій людині: алгоритм дій та правила безпеки

Шизофренія вимагає не лише медикаментозного лікування, а й повної перебудови побуту родини. Люди з цим діагнозом мають високий ризик суїциду (від 5% до 13% пацієнтів помирають внаслідок самогубства, найчастіше під час загострення симптомів). Тому підтримка та контроль з боку близьких — життєво необхідні.

Ось базові правила, яких радять дотримуватися фахівці після встановлення діагнозу:

1. Безпека в побуті: м'яко поясніть пацієнту, які дії є небажаними (наприклад, самостійно лагодити електропроводку чи вмикати газ без нагляду).

2. Постійний супровід: у перші місяці після загострення або встановлення діагнозу не залишайте людину наодинці та не відпускайте саму на вулицю.

3. Побутова допомога та гігієна: хвороба часто пригнічує волю, тому пацієнту може бути байдуже до чистоти. Нагадуйте про необхідність прийняти душ, почистити зуби чи поголитися.

4. Записки-підказки: через проблеми з короткочасною пам'яттю людина може заблукати. Обов'язково покладіть у кишені її одягу записки з адресою та номерами телефонів близьких.

5. Інформаційна гігієна: обмежте перегляд фільмів жахів, трилерів та агресивних новин. Щоб пацієнт не почувався ущемленим, відмовтеся від такого контенту всією родиною. Обирайте спокійні передачі про природу, мистецтво чи спорт.

6. Суворе табу на алкоголь та речовини: алкоголь та наркотики здатні миттєво запустити гострий психоз. Найкраще, якщо вся родина продемонструє солідарність і відмовиться від шкідливих звичок, ставши для хворого позитивним прикладом.

Чи лікується шизофренія?

Так, і досить успішно. Сучасна медицина творить дива, якщо звернутися вчасно.

За умови правильно підібраної терапії у 50% пацієнтів вдається досягти стійкої ремісії, а 25% людей за умови легкої форми розладу взагалі повністю позбавляються діагнозу і повертаються до повноцінного життя.

Головне правило профілактики: не ігноруйте зміни в поведінці близьких. Створення спокійного мікроклімату вдома, мінімізація стресів, відмова від шкідливих звичок та своєчасне звернення до психіатра — це кроки, які рятують життя.

За матеріалами Оболонського міжрайонного відділу ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»