Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
Офіційного запрошення до членства в НАТО Україна на саміті у Вільнюсі не отримала, проте здобула спрощену процедуру вступу та запевнення лідерів у тому, що стане членом Альянсу після перемоги. Чим конкретно увійде в історію України саміт НАТО у Вільнюсі?
Синьо-жовтий Вільнюс
Вільнюс підготувався до саміту НАТО по-особливому.
«Поки ви чекаєте на свою зупинку, Україна чекає на F-16», – натякають на збільшення військової підтримки написи на автобусах.
Інформаційні табло в громадському транспорті транслюють цитати політиків про необхідність прийняти Україну в НАТО.
На сітілайтах – пропозиції до чиновників НАТО: «Скористайтеся цим найшвидшим інтернетом, щоб пришвидшити членство України». На бігбордах жарти-запрошення на українську вечірку в Криму. І банер на одному з будинків із нагадуванням Путіну про Гаагу.
Громадська ініціатива, тим часом, подбала про синьо-жовті прапори - їх розвісили не лише на адмінбудівлях, а запропонували усім охочим причепити на приватних балконах, щоб у загальній кількості у місті стягів було щонайменше 33 тисячі – натяк на те, що Україна має стати 33-м членом НАТО.
Ще один прапор, із дірками від куль, привезений із поля бою у Бахмуті українськими та литовськими спортсменами, вивісили на одній із головних площ Вільнюса під час концерту, який відкрили президенти України та Литви.
«Безпрецедентний абсурд»
Саме із зустрічі із литовцями на площі у центрі Вільнюса президент України Володимир Зеленський розпочав свій візит до Литви за запрошенням учасників саміту НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на той момент якраз завершив відповідати на запитання журналістів щодо підсумків першого дня саміту – оголосив про узгоджене комюніке, згідно з яким «Україна стане членом НАТО, коли буде згода союзників та будуть виконані умови».
Про роботу над такими формулюваннями комюніке українському президенту було відомо за кілька годин до пресконференції. Ще опівдні, у літаку дорогою до Вільнюса, Зеленський опублікував твіт, обурюючись, що текст узгоджують без його присутності і що конкретних обіцянок щодо шляху України до членства в НАТО у ньому нема.
Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамокЗеленський
«І я хочу підкреслити: це формулювання тільки щодо запрошення, а не щодо членства України. Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України», – написав Зеленський.
«А значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією. А для Росії це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор», – додав він.
Слово «абсурд» за мить зʼявилося у заголовках десятків західних ЗМІ. Журналісти доповнювали новини анонімними коментарями від «високопоставлених дипломатів» із кулуарів саміту, які або висловлювали розчарування, або ж розуміння щодо реакції українського президента, яку і ті, і ті називали емоційною.
«Це, звичайно, підпсувало настрій, який був досить тріумфальним вранці через новини про те, що Туреччина пішла на поступки у питанні членства Швеції, - розповів у коментарі Радіо Свобода віце-президент аналітичного центру GLOBSEC у Брюсселі, – Настрій вранці кілька годин був дуже оптимістичним, доки не сталась ця катастрофа щодо запрошення України».
Без плану дій
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, тим часом, намагався зʼясувати серед західних колег, що саме означає формулювання «виконані умови», і яким чином комюніке з саміту Вільнюса 2023 відрізняється від Бухарестського саміту 2008 року, коли Україні відмовили у наданні Плану Дій щодо Членства (ПДЧ).
«Вони мене запевняють в тому, що, Дмитре, ми розуміємо ваші почуття, але ми переконані, що повторення Бухареста не буде», – розповів Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода.
«Тому, що тоді вам дали перспективу ПДЧ (не сам ПДЧ), але насправді ніхто не планував виконувати цю обіцянку, а цього разу ми налаштовані виконати дані вам обіцянки», – пояснили очільнику українського МЗС. Він же наполіг, що така розмита позиція Україну не влаштовує.
Одним із рішень, на важливості і позитивності якого наголосив генсек НАТО за підсумками першого дня саміту, стало скасування для України вимоги виконати План Дій щодо Членства в НАТО
«Україна вийшла за межі вимоги Плану дій щодо членства. Лише тому, що Україна наблизилась значно більше до НАТО. Союзники, які брали участь у саміті в Бухаресті в 2008 році, дуже добре пам’ятають дискусії там. І, звичайно, дискусії зараз є кардинально іншими з багатьох причин», – сказав Єнс Столтенберґ.
«Як тільки план дій щодо членства виконаний, розпочинаються переговори про вступ. І це також може бути тривалою процедурою. У випадку з Північною Македонією, наприклад, багато часу зайняло те, що Греція наклала вето на її приєднання», – пояснює старший науковий співробітник Німецького фонду Маршала Бруно Лете.
В НАТО вперше відмовились від вимоги ПДЧ торік, коли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну термінові заявки на приєднання до блоку подали Швеція та Фінляндія. І вже за 11 місяців – у квітні – Фінляндія офіційно стала членом НАТО, на шляху до швидкого розблокування і шведське членство.
Оскільки у Вільнюсі погодили скорочену процедуру для України також, залишився лише етап переговорів. І саме оголошення про їхній початок в ідеалі Київ і очікував від цього саміту.
НАТО пообіцяло запросити Україну, але є умови – Столтенберґ
Зміна тону
«Я розумію, що це технічний сигнал. Але для мене це був дуже важливий момент, – пояснив уже в середу на спільній пресконференції з генсеком Єнсом Столтенберґом свою позицію щодо відсутності запрошення у комюніке український президент.
Я розумію, що це технічний сигнал - Зеленський
«Я порівнюю це з кандидатством у Європейському Союзі. Це так само був сигнал. Кандидатство не є членством, але кандидатство засвідчило вибір», – сказав Зеленський.
Після його жорсткого допису про абсурдність комюніке німецький Spiegel спекулював про ризик «суперечки на відкритій сцені» Зеленського та Столтенберга під час їхньої першої спільної прес-конференції у середу. Проте до того моменту український президент встиг поговорити з західними лідерами на вечері напередодні. Спілкуючись із журналістами, він тепер визнав, що скасування ПДЧ для України – позитивне рішення.
«Результати саміту гарні, але якби було запрошення, були б ідеальними», – зауважив Зеленський.
Як головні результати саміту НАТО для України?
Головні підсумки саміту для України стосуються трьох питань: дороги до членства в НАТО, військової допомоги та гарантій безпеки.
- Безпекові гарантії
Параметри безпекових гарантій Україна узгодила з державами «Групи семи».
Українська делегація везе додому значну перемогу в сфері безпекиБайден
Спільну заяву опублікував британський уряд, окресливши зобов’язання держав-членів «сімки» продовжити надання «допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі».
Як пріоритет вказані протиповітряна оборона, далекобійна артилерія та бойова авіація. Конкретніші двосторонні договори мають бути підписані згодом.
Американський президент Джо Байден, коментуючи домовленості запевнив, що «українська делегація везе додому значну перемогу України в сфері безпеки».
Кожна з країн G7 працюватиме з Києвом над конкретними двосторонніми зобов’язаннями – заява
- Зброя
Домовились на полях саміту і про авіаційну коаліцію – 11 держав взяли на себе зобовʼязання до кінця літа почати підготовку українських пілотів на F16.
Великі пакети військової допомоги першими під час саміту оголосили Франція та Німеччина. Французький президент Емманюель Макрон пообіцяв Україні ракети великої дальності принципово нового рівня, які можуть вражати цілі на відстані 250 км.
Берлін оголосив про надання засобів ППО, бойових машин піхоти, снарядів та дронів загальною вартістю близько 600 млн євро. Міністерство оборони Норвегії у середу сповістило про передачу Україні пакета підтримки NASAMS, який включає два додаткові центри управління вогнем, дві пускові установки і запасні частини.
Окремим рішенням став багаторічний пакет допомоги, призначений щоб «сприяти переходу України від обладнання та стандартів радянської епохи до обладнання та стандартів НАТО, а також зробити їхні сили повністю сумісними з НАТО».
- Рада Україна-НАТО
Уперше на цьому саміті Україна почала працювати із союзниками у форматі Ради Україна-НАТО. На засіданні головував Володимир Зеленський, і в майбутньому український лідер зможе самостійно скликати такі зустрічі – регулярні або кризові, не очікуючи на запрошення від Альянсу, як це було раніше.
Ми наполягали, що це інструмент наближення членства УкраїниКулеба
«Ми наполягли, щоб в правилах процедури Ради Україна-НАТО було чітко написано, що це інструмент наближення членства України», – пояснив важливість цього формату Дмитро Кулеба.
І хоч запрошення до членства у фінальному комюніке саміту не прозвучало, на словах усі запевняли українську делегацію, що Україна буде в НАТО. Те ж саме зробив президент США Джо Байден перед початком двосторонньої зустрічі з Володимиром Зеленським.
«Я сподіваюся, що ми нарешті покінчили з думкою про те, чи хочуть бачити Україну в НАТО, чи ні», – сказав Байден Зеленському.
Це станеться - Байден
«Це станеться. Ми рухаємося далі, ми рухаємося у правильному напрямку», – запевнив президент США і додав, що з нетерпінням чекає дня, щоб відсвяткувати офіційне членство України в НАТО.
«Бажання одне – перемога», – сказав президент України. А з перемогою точно буде і членство в НАТО, і в Євросоюзі, додав він.
- У комюніке Альянсу йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
- Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
- Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
- У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
radiosvoboda.org