Оболонський район вкотре попрощався із загиблими Героями-оболонцями

Впродовж двох днів  Оболонський район, на жаль, знов проводжає в останню путь своїх полеглих Героїв у цій війні.

З першим воїном, старшим сержантом Бондаренком Юрієм Миколайовичем  1976 року народження прощалися 23 січня. 

Служив в окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПБр, в/ч A0222). Командир механізованого відділення - командир машини, 3 взвод, 6 рота, 2 батальйон.

Юрій Миколайович народився та виріс у Оболонському районі міста Києва. Після закінчення школи №226 здобув фах токаря-фрезерувальника. В останні роки працював у сфері ремонту житлових приміщень, був відповідальним працівником та люблячим чоловіком і батьком.

Військової освіти не мав, проте проходив строкову службу, під час якої проявив себе здібним військовослужбовцем, був командиром стрілецького відділення та отримав звання старшого сержанта.

26 березня 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Юрій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження військової підготовки брав активну участь у бойових діях на Харківщині як командир стрілецького відділення. За проявлену мужність 19 липня 2022 року був відзначений нагрудним знаком "За зразкову службу".

Згодом його підрозділ – шоста рота другого механізованого батальйону Президентської бригади – був передислокований на Донецький напрямок, де тримав оборону поблизу Авдіївки. Там Юрій отримав поранення, після чотирьох місяців лікування повернувся до строю буквально за тиждень до масштабного наступу ворога на Авдіївку. 

Підрозділ Юрія одним з першим прийняв на себе удар ворожих колон, про їхній героїчний спротив було створено декілька репортажів. На жаль, 23 жовтня 2023 року в боях біля терикону поблизу Авдіївки Юрій загинув. 

За показаннями його військового побратима, який брав участь у тому бою разом з ним, Юрій під ворожим вогнем організував відведення особового складу та евакуацію поранених, проте загинув від кулі снайпера в момент коли ніс на собі пораненого. 

За розповідями того ж побратима, багато людей вдячні йому життям, саме завдяки його діям у тому бою, він врятував дуже багато людей заплативши за це своїм життям.

24 січня Оболонь попрощалася з  Прокопцем Андрієм Ігоровичем.  

Андрій Ігорович народився та виріс у Оболонському районі міста Києва. В 2020 році закінчивши 9-ть класів школи № 232. У свої юні роки  завжди був  відповідальним та дуже самостійним, в колективі був лідером, захоплювався спортом, любив життя мав безліч планів та підвищене відчуття справедливості. 

Вступив до «Київського фахового коледжу морського і річкового флоту та транспортних технологій Державного університету інфраструктури  та технологій» на юридичний факультет, де планував здобути освіту юриста, але так і не закінчив навчання. 

Після початку повномаштабного вторгнення РФ в Україну став рекрутом Третьої Окремої Штурмової Бригади, постійно наголошуючи що народжений бути вільним, дочекавшись повноліття в 2023 році одразу добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження військової підготовки в навчальному центрі Десна солдат Прокопець Андрій Ігорович позивний (КУКЕР) 28.09.2023 року був призначений на посаду навідника 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону В/Ч № 4638 (3 ОШБр).

Під час проходження служби був призначений на посаду стрільця стрілецького взводу. В останні дні його підрозділ знаходився на Авдієвському напрямку Донецької області, де велися запеклі бої. 

В ніч з 07 на 08 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в складі роти спеціального призначення, разом з побратимом та другом у звичайному житті Іваном (позивний Технік), перебуваючи в практично захопленому ворогом населеному пункті Орлівка Донецької області отримали  несумісні з життям поранення. Ворожий снаряд обірвав молоде життя людини, яка так багато не встигла в житті, не втілила свої мрії....  

Посмертна шана та честь нашим захисникам!