Оболонський район провів в останню путь своїх двох Героїв, які зростали та проживали на Оболоні - Сергія Карпіну та Іллю Козлова

Минулого тижня Оболонський район провів в останню путь своїх двох Героїв, які зростали та проживали на Оболоні - Сергія Карпіну та Іллю Козлова. 

Попрощатися із Захисниками за традицією вийшли працівники райдержадміністрації, небайдужі кияни та оболонці. На заходах були присутні рідні та побратими Героїв.

Слово до присутніх взяв керівник  апарату Оболонської РДА Євген Сокуренко: "Дорогі кияни, дорогі оболонці! Саме завдяки їхній мужності ми маємо можливість жити, дихати, любити та будувати майбутнє. 

Будьмо гідними їхнього подвигу, бережімо пам'ять про кожного, хто віддав життя за Україну. Нехай вдячність нашим Героям назавжди залишається частиною нашого життя, а майбутні покоління пам'ятають, якою ціною виборювалася свобода". 

Назавжди в строю та в історії столиці - Карпіна Сергій Володимирович, 1969 року народження.

Сергій народився в Києві, навчався у школі № 214. З дитинства мріяв працювати з металом, продовжуючи справу дідуся. 

Своєю працею та видатним талантом зварювальника він залишив вагомий слід у нашій столиці. Працював на підприємствах «Ленінська кузня» та «Київпродмаш», пройшовши шлях від бригадира до начальника виробництва. Сергій Володимирович доклав рук до створення відомих пам’ятників на Оболоні та в інших районах міста: Сантьяго-де-Чілі, Будівельнику, Олесю Гончару («Витоки») та Козаку Мамаю на Майдані Незалежності.

Свідомий вибір і подвиг воїна: з перших днів війни Сергій вивіз родину в безпеку, а вже 9 березня 2022 року добровільно став до лав ЗСУ. Свої останні дні провів на Харківщині, захищаючи українські міста від ворожих «шахедів» та ракет. 

Був турботливим чоловіком, батьком, дідусем, братом, надійним побратимом і вірним другом.

Шлях Захисника Козлова Іллі Віталійовича 1999 року народження. Ілля виріс у Києві та селищі Борова. 

Закінчив столичну гімназію «Оболонь» № 244, де захоплювався історією. Здобув вищу економічну освіту в КНТЕУ та КНУТД. Перед ним відкривалося світле майбутнє в IT-сфері, проте коли країна опинилася в небезпеці, Ілля став на її захист.

Він обрав свідомий шлях захисника: у березні 2024 року підписав контракт із ЗСУ, служив у 78-му полку ДШВ, був поранений на Донеччині. Згодом продовжив службу у 3-му армійському корпусі водієм взводу роти безпілотних систем 1-го штурмового батальйону, виконуючи відповідальну роботу на передовій.

13 липня 2026 року біля селища Шийківка на Харківщині життя воїна обірвалося через ворожу міну. Йому назавжди залишиться 27 років.

Сергій та Ілля стали на захист нашої країни в найважчі часи, та, нажаль, воїни повернулися додому на щиті... Але ми віримо, що їхня жертва не була марною!

Співчуття та низький уклін рідним за виховання справжніх патріотів України. 

Пам'ять про наших Захисників і Захисниць має жити не лише у пам'ятні дати, а щодня — у наших вчинках, словах і серцях. 

Слава Героям України!