Оболонь провела в останню путь Героя-оболонця Сергія Матіясевича- позивний - "Африка"

Кирило Фесик: "Сергій служив у 129 окремий батальйон територіальної оборони м.Києва 112 бригади. Він був візіонером, людиною, що мислила масштабно, і завжди прагнув зробити світ кращим. Працював в Інституті геронтології, де вивчав старіння і намагався побороти смерть – цей шлях він обрав після втрати батька у 15 років. Вивчався на психотерапевта та працював у лабораторії Сінево в часи ковіду. Мріяв про власну лабораторію, дирижаблі та будинок, який хотів побудувати власноруч.

Був винахідником, отримав патент на швидкий фастекс. Спортсмен і романтик життя, у 26 років за один день підкорив гору Кіліманджаро – саме тому побратими назвали його Африка. Любив наукову фантастику, стратегії, греблю, лижі, спортивний туризм, а справжньою його пристрастю були гори та скелелазіння. Над одним маршрутом працював три роки – і таки подолав його.

24 лютого 2022 року Сергій добровільно став до лав Збройних сил України. Проходив службу як бойовий медик, мінометник, аеророзвідник, керівник відділення ударних дронів.

За службу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Міністра оборони України «Золотий тризуб», Золотим хрестом від Головнокомандувача Збройних сил України, нагрудним знаком 129 окремого батальйону територіальної оборони «Гідність і Честь», медаллю «Честь. Слава. Держава».

19 жовтня 2025 року Сергій загинув біля села Предтечине Краматорського району Донецької області.

У 2024 році він одружився і став батьком. Не шукав способу відступити, казав: я зі своїми хлопцями до перемоги.

Вірний до кінця – собі, дружині, побратимам і Україні.

На прощанні з Сергієм зібралися багато людей – оболонці, кияни, побратими, друзі, колеги. Вони прийшли провести його в останню путь, і ця кількість людей, об’єднаних скорботою, ще раз підтвердила: він жив як герой і помер як герой.

Вічна шана і памʼять Герою".