Місто розробить цільову програму для людей з особливими потребами
Днями у Київраді представники громадськості та міської влади обговорювали, як зробити столицю універсальною і зручною для всіх, насамперед, для людей з обмеженими можливостями. Круглий стіл «Зробити Київ дружнім і безбар’єрним» провели у рамках Європейського тижня місцевої демократії.
Як зазначила Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю Раїса Панасюк, наразі столиця не пристосована належним чином для маломобільних людей. Найбільш показовими є погана доступність міського публічного простору та непристосованість транспортної інфраструктури.
«На жаль, безбар’єрне фізичне середовище у столиці відсутнє як таке. Кидається у вічі недостатня кількість ліфтів, ескалаторів та зручних входів до станцій підземки. Загалом для людей з обмеженою мобільністю місто розірване на безліч шматків, між якими часто лежать перешкоди різної складності – сходи, бордюри, підземні чи наземні переходи, непристосований транспорт, вузькі двері та тротуари тощо. І ми маємо це все передбачити комплексно, необхідно рухатися від точкових рішень до системності», – зазначила Раїса Панасюк.
На круглому столі делегації з різних міст України поділились досвідом щодо доступності міського простору та запропонували свої бачення у вирішенні цього питання. Представники Департаменту транспортної інфраструктури розповіли про концепцію розвитку велосипедної інфраструктури та презентували впровадження у центральній частині безбар’єрного середовища, що дозволить зробити Київ комфортним як для пішоходів та велосипедистів, так і для людей з обмеженими можливостями. За даними Департаменту, нині у столиці облаштовано більш ніж 7000 бар’єрних зон, ще понад сотня з’явиться до кінця року. Щоправда, це критично мало, порівняно з європейськими країнами. Експерти наголошують: аби зробити Київ дійсно безбар’єрним, необхідно переглянути державні будівельні норми, оскільки вони застаріли й не відображають положення Конвенції ООН про права інвалідів, яка наразі діє в Україні. Мета змін – впровадження в життя ідеології Універсального дизайну.
«Універсальний дизайн також називають інклюзивним дизайном, дизайном для всіх, а також дизайном на всі випадки життя. Це не певний стиль, а загалом орієнтування на всі процеси дизайну, в основі якого лежить відповідальність перед користувачем. Одним із прикладів універсального дизайну є плаский вхід до будівлі. Така конструкція приносить користь не тільки людям з інвалідністю, вона набагато зручніша для людей з дитячими колясками або тих, хто переносить щось важке і велике», – розповіла керівник проектів Програми розвитку ООН з питань реформ в соціальному секторі Олена Іванова.
Також пристосувати столицю для людей з особливими потребами має спеціальна міська цільова програма. Над її розробкою вже працюють у КМДА.
«Я впевнений, що після сьогоднішнього круглого столу Київ стане ще більш дружнім і доступнішим, а згодом матиме честь називати себе безбар’єрним містом. Бо наше головне завдання на сьогодні у цьому напрямі – розробка Міської комплексної цільової програми «Київ без бар’єрів», за допомогою якої буде запроваджуватись єдиний стандарт адаптації об’єктів до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. У програмі передбачать всі деталі, про які забувають під час будівництва та реконструкцій культурних та адміністративних об’єктів», – наголосив директор Департаменту соціальної політики КМДА Юрій Крикунов.
За його словами, зробити Київ дружнім та безбар’єрним повинні, перш за все, самі мешканці. Саме з цією метою для працівників столичної мерії проведуть безкоштовний тренінг.
Що стосується транспорту у столиці, то за даними КП «Київпастранс», на сьогодні функціонує 691 автобус (431 з них – низькопідлогові, тобто пристосовані для людей з обмеженими можливостями), 510 тролейбусів (серед яких 437 для людей з інвалідністю) та 419 трамваїв (серед яких лише 47 мають можливість перевозити людей на візках). Цьогоріч планується закупити ще 100 автобусів, 80 тролейбусів та 47 трамваїв, які зможуть перевозити людей з обмеженими можливостями.
kreschatic.kiev.ua