Літературний вечір «Травневі світанки… Дощі солов’їні …» в бібліотеці ім. Самеда Вургуна

4 квітня в бібліотеці ім. Самеда Вургуна відбувся літературний вечір «Травневі світанки… Дощі солов’їні …».

Вечір присвячувався поету, художнику - Леоніду Миколайовичу Давиденку.

Відкрила вечір Галина Чеботарьова, яка розповіла присутнім про життєвий і творчий шлях поета, та почитала його вірші.

Головний редактор журналу «Радуга» Юрій Ковальський поділився своїми спогадами про Леоніда Миколайовича, його роботу в журналі, творчість та життя.

Олександр Ярошенко, Всеволод Ковтун, Лариса Северенчук, Лідія Баранова та багато інших гостей виступили на вечорі і розповіли багато цікавих фактів з життя Леоніда Давиденка, історії написання його картин та книг, а також читали його вірші.

Муза поета Тетяна Криницька завершила вечір своїми спогадами про Майстра, та його віршами.

Співробітники бібліотеки підготували до заходу книжкову виставку та презентацію.

Леонід Давиденко народився 13 квітня 1938 року в Києві.

З 15 років почав працювати на заводі «Арсенал», потім працював начальником поштового вагона. З 1980 року почав працювати в журналі «Радуга». З 1992 року - завідуючий відділом поезії.

Рано почав писати вірші. З 1964 року почав друкуватися, за час життя вийшло 12 авторських збірок.

В 1998 році взяв в руки пензлик і несподівано для себе та оточуючих почав писати картини… За 15 років написав більше 2 000 полотен.

В лютому 2016 року в музеї Шолом-Алейхема відбувся вечір пам’яті та виставка картин Леоніда Давиденка.

Леонід Давиденко народився 13 квітня 1938 року в Києві. Батько Леоніда працював на заводі і був гарним музикою, грав майже на всіх інструментах, та особливо любив мандоліну. Під час війни був в евакуації на Уралі до 1944 року. Коли хлопчині виповнилось 12 років вмер батько, а мама змушена була віддати малого Леоніда в інтернат, звідки він втік.

З 15 років почав працювати на заводі «Арсенал», де працював до 1966 року. Потім став працювати у поштовому вагоні. Спочатку учнем, потім другим та першим помічником начальника, а згодом начальником поштового вагона. Почав все з нуля, робота була важка і незвична, зате побачив майже всю Україну, Кавказ, Урал, Сибір, Далекий Схід. Працював на студії «Укртелефільм». З 1980 року почав працювати в журналі «Радуга» спочатку в відділі прози, а з 1992 року завідуючим відділом поезії. В 1982 році закінчив Літературний Інститут в Москві. Рано почав писати вірші спочатку російською, а згодом під впливом М. Мірошниченка українською.

З 1964 року почав друкуватися, за час життя вийшло 12 авторських збірок.

В 1971 році вийшла перша збірка «Еще один сентябрь», а згодом: «Слово о твоих руках», «Стала музыкой жизнь», «В ограду вкован дикий виноград», «Міські елегії», «Ознака: поезії та проза», «Кора», «Сонеты» та інші. Його вірші також ввійшли в декілька альманахів. Друкувався в журналі «Радуга», «Слово», «Ренессанс» та інших, як в Україні так і за кордоном.

З 1998 році взяв в руки пензлик і несподівано для себе та оточуючих почав писати картини… За 15 років написав більше 2 000 полотен.

В 2000 році виставка картин в салоні «Ірена».