Громадська Асамблея в Оболонському районі міста Києва – докладно про інноваційний інструмент деліберативної демократії

У квітні-травні 2026 року Оболонська в місті Києві державна адміністрація за підтримки проєкту Конгресу Ради Європи «Зміцнення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» проведе першу в місті Києві Громадську Асамблею на тему: «Як ми можемо підтримати ветеранів, ветеранок та їхні сім’ї?». 

Що таке Громадська Асамблея?

Громадська Асамблея – це інноваційний інструмент участі мешканців і мешканок у виробленні рішень для власної громади, що практикується у багатьох країнах світу.

Україна, попри війну та виклики, активно опановує цей інструмент. Перші Громадські Асамблеї в Україні відбулися у 2024 році на місцевому рівні, демонструючи прагнення громад до реальної участі. Серед першопрохідців – Звягельська та Славутицька громади. У 2026 році проведення Громадської Асамблеї також заплановане у Рівненській громаді та у Львівській агломерації.

Громадська Асамблея є прямим втіленням принципів деліберативної демократії, що дозволяє громадянам відігравати вирішальну роль у формуванні політики. Метою є залучення до обговорення «міні-версії» громади – репрезентативної групи мешканців, яка відображає громаду за ключовими демографічними показниками (стать, вік, рівень освіти, місце проживання тощо), включно з тими громадянами, які зазвичай не беруть активної участі в учасницьких процесах. Саме з цією метою розсилаються фізичні листи-запрошення.

Деліберативна демократія – це підхід до управління громадою, у центрі якого є змістовне, рівноправне обговорення суспільно важливих питань. На відміну від представницької моделі, де рішення ухвалюють обрані посадовці, деліберативна демократія передбачає активну участь звичайних громадян у формуванні політики. Вона ґрунтується на діалозі, аргументації та пошуку спільних рішень, що дозволяє врахувати різні думки та підвищити довіру до місцевої влади.

У таких процесах громадяни отримують можливість глибоко зануритися в тему, почути одне одного, обмінятися досвідом і разом напрацювати рекомендації. Деліберація створює умови, за яких рішення стають більш обґрунтованими та легітимними, а громадяни – реальними учасниками місцевого врядування, а не просто спостерігачами.

Структура Громадської Асамблеї:

• учасники та учасниці – громадяни, які залучаються до Громадської Асамблеї шляхом випадкового добору (жеребкування);

• проєктна команда (або команда з розробки) – це група міжнародних та національних експертів, яка відповідає за організацію процесу та його макродизайн і представлена проєктом Ради Європи;

• координаційна команда від органу влади – виконавець з впровадження, який контролює операційні питання. Вона відповідає за набір учасників, місце проведення, а також за загальну логістику;

• група експертів та зацікавлених сторін, запрошених для забезпечення різноманіття позицій і справедливого представлення поглядів. Вони долучаються до процесу через відповіді на запитання, участь у слуханнях, презентації;

• команда фасилітаторів супроводжує кожне засідання Громадської Асамблеї, не висловлюючи власних позицій. Завдання фасилітаторів – створити безпечний, шанобливий простір, у якому всі учасники можуть брати активну участь в обговоренні;

• наглядовий комітет, до складу якого можуть входити представники громадськості, органів влади, правозахисники (представники тих, чиї права під загрозою), технічні експерти з деліберативних процесів та інші зацікавлені сторони (зокрема неурядові організації). Його функція – стежити за тим, щоб увесь процес відповідав визначеним стандартам і принципам, був відкритим та незаангажованим.

Особливості участі у Громадській Асамблеї в Оболонському районі міста Києва

Участь у Громадській Асамблеї – це можливість для мешканців і мешканок району реально впливати на важливі рішення. Ключові особливості цього процесу такі:

1. Випадковий і справедливий добір учасників. З-поміж зареєстрованих охочих мешканців Оболонського району, за допомогою жеребкування буде вибиратися фінальна група учасників (45 осіб), яка точно відображатиме соціально-демографічний профіль району: за віком, статтю, освітою, місцем проживання тощо. Реєстрація учасників буде проводитися через розсилку 6000 листів-запрошень випадковим домогосподарствам, через онлайн-форму та офлайн (за визначеною адресою і номером телефону).  

2. Рівність і повага. Кожен учасник має однакове право голосу. Під час обговорень важлива не посада чи статус, а аргументи, досвід і готовність слухати інших.

3. Поінформована участь. Перед обговореннями учасники отримують інформацію від експертів і фахівців, щоб краще зрозуміти тему та напрацювати  обґрунтовані рекомендації для влади..

4. Діалог, а не суперечки. Процес побудований так, щоб люди не змагалися, а разом шукали рішення. У центрі – діалог, взаємоповага та спільне мислення. Для цього до обговорень буде залучено професійних незалежних фасилітаторів.

5. Кілька зустрічей і глибока робота. Громадська Асамблея працює не один день: це серія сесій, під час яких учасники поступово занурюються в тему, обговорюють її з різних боків і формують спільні рекомендації. Важливою умовою є участь у всіх трьох сесіях для забезпечення безперервності обговорень і досягнення змістовних результатів.

6. Реальний вплив на рішення. Напрацьовані пропозиції будуть передані Оболонській районній в місті Києві адміністрації та Департаменту соціальної та ветеранської політики ВО КМР (КМДА) для розгляду та врахування в подальших рішеннях. Тобто результат Громадської Асамблеї – це не просто висловлені думки, а виважені, спільно напрацьовані пропозиції, які влада зобов’язується офіційно розглянути.

З чого все почалося? Перші кроки до Громадської Асамблеї в Оболонському районі

Перші кроки в рамках підготовки Громадської Асамблеї в Оболонському районі міста Києва розпочалися з проведення Форуму стейкхолдерів (зацікавлених сторін) у вересні 2025 року. Центр комунікації, Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація за сприяння Офісу Ради Європи в Україні організували дискусійний майданчик, щоб обговорити конкретні питання комплексної підтримки ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин в Оболонському районі столиці.

Учасники та учасниці поділилися власним досвідом та визначили ключові виклики у низці тематичних сфер. Під час обговорення було визначено кілька пріоритетних напрямів, що отримали найбільшу кількість голосів: 

• ветеранські простори,

• здоровʼя та психологічна підтримка,

• перепідготовка і навчання,

• реінтеграція та реабілітація.

Міжнародний досвід проведення Громадських Асамблей

Першою масштабною Громадською Асамблеєю у світі вважається Асамблея, проведена  у 2004 році в канадській провінції Британська Колумбія. Її завданням було вдосконалення виборчої системи. До складу асамблеї увійшли 160 громадян, випадково відібраних у 79 виборчих округах. Для роботи над темою було сформовано 12 дискусійних груп. Напрацьовані пропозиції щодо реформи виборчої системи були винесені на референдум.

За прикладом Британської Колумбії у 2007 році в Онтаріо було створено Громадську Асамблею з питань виборчої реформи. Вона об’єднала різних за віком і досвідом громадян, які вивчали власну виборчу систему, порівнювали її з моделями інших демократичних країн і визначали найбільш прийнятний варіант для провінції. Підсумкову пропозицію щодо переходу до змішаної пропорційної системи також винесли на референдум.

У 2018 році в Англії була скликана  Громадська Асамблея з питань соціального захисту. До неї увійшли 47 випадково відібраних громадян, які протягом двох тижнів напрацювали конкретні рекомендації щодо фінансування системи підтримки працездатних дорослих і людей старшого віку. Ці пропозиції були враховані парламентськими комітетами під час аналізу довгострокової політики у сфері соціального захисту.

У 2019 році в Данії запрацювала перша національна Громадська Асамблея з питань клімату. Вона складалася з 99 громадян, відібраних за такими критеріями, як вік, регіон проживання, рівень освіти та доходу. Підсумкові напрацювання були передані уряду та профільному комітету парламенту Данії.

Підготовка та впровадження Громадської Асамблеї відбувається у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» в межах проєкту «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», що реалізується Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.