Герой на щиті: вчора Оболонь провела в останню пусть Захисника Ігоря Круглика

Кирило Фесик: "Оболонь провела в останню путь свого Героя - Ігоря Вікторовича Круглика.

Ігор Вікторович народився 28 листопада 1972 року. Навчався у школі №9, згодом здобував освіту у ПТУ №17 та Державному економіко-технологічному університеті транспорту. Місто, в якому він виріс, стало містом, якому він віддав усе своє трудове життя.

З 1994 року він працював машиністом електропоїзда в київському метро. Тисячі людей проїжджали поруч і навіть не підозрювали, що за дверима кабіни є жива людина зі своїм характером і своїми думками. Він не робив із цього великої справи - це просто була його робота. Він робив її добре і робив її довго. Пішов на заслужений відпочинок як ветеран праці Київського метрополітену - і міг би просто відпочивати.

У 2024 році він прийняв рішення стати на захист України. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» старшим солдатом. На фронті займався зв’язком - щоб хлопці на позиціях завжди могли чути один одного, щоб техніка не підводила у потрібний момент.

Він чекав відпустки на 11 квітня. Хотів приїхати додому. Але до останнього намагався встигнути зробити якомога більше - щоб без нього було не так важко. Місяці без нормального сну і постійного навантаження зробили своє. 6 квітня 2026 року його серце не витримало.

Він був людиною з характером - мав свою думку і не соромився її висловлювати. Міг посперечатися, міг наполягти на своєму. Але ніколи не бажав поганого іншим - це просто було не про нього. Скромний, винахідливий, трохи авантюрний - такий, що навіть у звичайних ситуаціях умів знаходити нестандартний вихід.

Залишилися дружина та дві доньки. І пам’ять про людину, яка скрізь залишалася собою - і в кабіні машиніста, і на передовій. Робив те, що вважав правильним, завжди. 

Попрощатися з Героєм прийшло чимало людей - рідні, друзі, побратими, колеги з метрополітену та мешканці району, щоб віддати йому останню шану.

Також на прощанні, окрім традиційної моєї розповіді про Героя, слово взяла його донька, яка дуже зворушливо розповіла історію про свого батька - це не залишило байдужим нікого.

Щирі співчуття родині, близьким та побратимам.

Вічна пам’ять і слава Герою!".