Гіпертонічний криз, ускладненнями якого може стати інфаркт або інсульт, частіш за все є наслідком запущеної гіпертонічної хвороби – Валентина Гінзбург
Гіпертонічний криз – зазвичай є наслідком запущеної артеріальної гіпертензії (про яку людина або не здогадується, або обирає для себе «не помічати», замість лікувати). Про це розповіла директор Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.
«Як лікар із багаторічним досвідом можу запевнити кожного – гіпертонія не пробачає такого недбалого ставлення до власного здоров’я. Нікому», – підкреслила директор Департаменту.
За визначенням фахівців, артеріальна гіпертензія – хронічне захворювання, при якому у людини спостерігається стійке підвищення артеріального тиску. Нормальний кров’яний тиск у стані спокою знаходиться у межах 100-139 мм рт. ст. систолічного тиску (верхнє значення) і 60-89 мм рт. ст. діастолічного тиску (нижнє значення). Високий кров’яний тиск наявний, якщо він регулярно перебуває на рівні 140/90 мм рт. ст. або вище.
Основні ознаки гіперкризу досить різноманітні: сильний головний біль, розлади зору, нудота, біль у грудях, сонливість. Також гіпертонічний криз може проходити безсимптомно, що ще небезпечніше, тому що людина не відчуває дискомфорту та не може вчасно звернутися по допомогу.
«Якщо ви відчули щось подібне, чи на такі симптоми скаржиться хтось із близьких – обов’язково знайдіть можливість виміряти тиск. Тиск підвищений – порадьтеся із сімейним лікарем або зателефонуйте на гарячу лінію «порада лікаря 1583», яка працює у Києві, щоб отримати дистанційну консультацію» – розповіла Валентина Гінзбург.
У разі, якщо артеріальний тиск не зменшується після прийому рекомендованих препаратів, а до симптомів додаються біль за грудиною чи в ділянці серця, порушення мови, слабкість в одній руці, асиметрія обличчя, інтенсивний головний біль, який супроводжується сплутаністю свідомості та розладами зору, судоми – негайно телефонуйте 103!
«Проте з великою вірогідністю таких небезпечних для життя ситуацій можна уникнути, якщо усвідомити – єдина профілактика гіпертонічного кризу, а також інсульту та інфаркту, – контроль артеріального тиску та постійний прийом гіпотензивних засобів, якщо їх призначив лікар», – переконана директор Департаменту охорони здоров’я.
Вона зазначила, що сьогодні в комунальних клініках столиці, а саме: у Київській міській клінічній лікарні № 1 та в Олександрівській клінічній лікарні відкриті нові відділення, у яких створено всі умови для високоспеціалізованої медичної допомоги киянам із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями.
«Запитайте себе, що краще – опинитися на столі, нехай геніального хірурга, який на сучасному обладнанні за кошти міського бюджету зробить все можливе, щоб врятувати вам життя, чи щодня витрачати 30 секунд часу щоб проковтнути пігулку, якщо є таке призначення лікаря?», – запитала Валентина Гінзбург.
Директорка Департаменту наголосила, що наразі у киян є чималі можливості вчасно виявити гіпертонічну хворобу та попередити її тяжкі наслідки. Так, у консультативно-діагностичних центрах всіх районів міста Києва відкрито кабінети діагностики серцево-судинних захворювань, оснащені апаратами УЗД, комплекти моніторування добової ЕКГ за Холтером, електрокардіографи. На виконання заходів міської цільової програми «Здоров’я киян» на 2017–2019 роки закуплено тест-смужки для скринінгу населення з метою ранньої діагностики цукрового діабету та визначення рівня холестерину як факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Окрім того, у столиці успішно реалізується і Урядова Програма «Доступні ліки».
«Це не такі вже і великі зусилля – вибрати час та проконсультуватися з лікарем, навіть, якщо наразі нічого не тривожить. А ще краще – завітати до свого лікаря всією родиною, щоб перевірити основні показники здоров’я – виміряти вагу, об’єм талії, визначити рівень цукру крові та холестерину, перевірити артеріальний тиск. Такі прості речі здатні багато розповісти про ризики та допомогти їх попередити. Результат – здорова сім’я – того вартий, повірте!» – підкреслила Валентина Гінзбург.
kyivcity.gov.ua