«Арештована коляда»: у Києві та Львові в один день почалися обшуки у дисидентів

Різдвяна коляда дала відлік «великому погрому», як називали ці арешти у самвидаві.

Центр досліджень визвольного руху у своєму електронному архіві опублікував низку фотографій із коляди у Львові 1972 року. На фотографіях — Василь Стус, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура, Михайло Горинь та інші. Ці знімки були долучені до кримінальних справ, порушених проти молодих людей.

У архіві КДБ зберігається такий лист: «…11 січня цього року доповідав про арешт емісара закордонного націоналістичного центру, підданого Бельгії — Добоша Ярослава, отримані від нього свідчення про злочинні контакти з націоналістично налаштованими особами по справі «Блок» і їхніми зв’язками заплановані заходи по проведенню обшуків у цих осіб з метою вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Згідно з планом, 12 січня операція у справі «Блок» була розпочата. Проведені обшуки у м. Києві у І. Світличного, Є. Сверстюка, З. Антонюка, Д. Шумука, Л. Селезенка, В. Стуса, Н. Світличної, О. Мешко та її сина О. Сергієнка.

У цей же ж день були проведені обшуки у м. Львів у В. Чорновола, С. Шабатури, подружжя Калинців, І. Геля, Г. Чубая, М. Осадчого, Л. Попадюк, А. Волицької».

До цих арештів готувалися. Розсекречено Інформаційне повідомлення Голови КГБ при Раді Міністрів УРСР Федорчука в ЦК КПУ «Про організацію груп для проведення колядок, керівників ватаг» датоване 31 грудням 1971 роком. У КГБ уже на той час були відомості про колядників, які поділилися на ватаги і планували завітати у оселі науковців на Русанівці, Дарниці, Святошині, Академмістечку, а також у центрі Києва — коло ялинки, що тоді була встановлена біля Філармонії.

У повідомленні вказані імена керівників ватаг та списки з переліком адрес, куди мали завітати колядники. Так, першу ватагу очолювала майстриня декоративного мистецтва Людмила Семикіна, другу екскерівник хору Гомін Леопольд Ященко, а третю — Адам Рудчик, старший науковий співробітник інституту ядерної фізики, член КПРС. Останній факт, мабуть, особливо обурював оперативників, бо Семикіну і Ященка на той момент уже виключили зі Союзу художників та Союзу композиторів.

Цікаво, що у цьому документі, що мав гриф «цілком таємно» є зауваження, що «відомий своїми націоналістичними настроями лікар санаторію імені Горького Микола Плахотнюк» повертаючись зі Львова розповів, що його друзі планували приїхати колядувати до Києва, але він порекомендував утриматися від поїздки до столиці республіки, а організувати у Львові.

У Львові коляду із вертепом готували до Нового року, щоб менше привертати увагу КДБ. Ініціатором вертепу у Львові стала учасниця правозахисного руху лікар Олена Антонів, колишня дружина В’ячеслава Чорновола. Репетиції відбувались у її помешканні — невеликому будинку на вул. Спокійній, 13.

На цих світлинах є Василь Стус, який у переддень Нового 1972 року приїхав до Львова з Моршина, де тоді лікувався. Одразу ж після повернення до Києва поета заарештували.

А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» презентує продовження документального циклу про українських дисидентів.

У радянський «атеїстичний» час навіть традиційне святкування Різдва — колядування і щедрування — було причиною конфлікту із владою. Однак, шістдесятники намагались відроджувати українські традиції.

Усі фото — електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

vechirniy.kyiv.ua