30 липня - Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

З метою привернення уваги світової спільноти та підвищення рівня поінформованості населення у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 30 липня проголошено Всесвітнім днем боротьби з торгівлею людьми.

Відзначення цього дня допомагає привернути увагу до важкого становища осіб, які стали жертвами зазначеного злочину, а також заохотити людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

Торгівля людьми – це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Кожен, незалежно від віку, статі, матеріального чи соціального становища, може постраждати від нього.

У сучасному світі торгівлю людьми визнано кримінально-карним злочином, який за рівнем доходів випереджають лише продаж наркотичних речовин та зброї.

На сьогодні, Україна стикається з багатьма викликами у цій сфері, втім, відповідні інституції докладають усіх зусиль, щоб забезпечити постраждалих осіб необхідною допомогою та захистом, а також вжити вичерпних заходів із притягнення винних у цьому ганебному злочині до відповідальності.

В умовах воєнного стану, для українців, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу.

Якщо раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;

• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;

• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;

• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;

• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;

• примушували відпрацьовувати вигадані борги;

• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;

• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;

• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;

• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;

• жителі сільської місцевості;

• люди, які мають низький рівень доходів;

• особи, що працюють за кордоном нелегально;

• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;

• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;

• особи, які працюють у сфері розваг;

• особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;

• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

Що ж робити людям, які стали жертвами трудової експлуатації?

Перш за все, звертатися на урядову гарячу лінію з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47.

Також допомогу завжди можна отримати за наступними номерами:

0 800 500 202 / 102  гаряча лінія Національної поліції України

0 800 213 103 контакт-центр системи безоплатної правової допомоги

527 гаряча лінія з протидії експлуатації

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча гаряча лінія