Сьогодні, 17 червня 2020 року, відбулось прощання із загиблим під час виконання військового обов'язку на сході України оболонцем Добрянським Леонідом Цезаровичем.

Попрощатись з Героєм прийшли його рідні та близькі, друзі, волонтери, бойові побратими та командири. Під час церемонії свої співчуття висловили командувач Сухопутних військ Збройних Сил України, генерал-лейтенант Олександр Сирський та голова Оболонської райдержадміністрації Кирило Фесик.

«Неписаний обов’язок кожного громадянина – пам’ятати про героїв АТО і їх внесок у нашу незалежність та мирного неба над головою. Це наша історія, наше майбутнє і майбутніх поколінь. Герої живуть поки є наші спогади, наша пам'ять», – зокрема зазначив голова району Кирило Фесик.

Дружині загиблого Героя вручили Грамоту пошани та скорботи.

Поховали Леоніда Цезаровича на Алеї Героїв на Лук´янівському кладовищі м. Київ.

У день похорону в Києві приспустили державні прапори на знак скорботи за захисником.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого Героя.

Вічна слава та пам’ять Герою України!

Довідково

13 червня, під час виконання бойового завдання віддав своє життя командир відділення взводу управління розвідувальної роти прапорщик Добрянський Леонід Цезарович із позивним «Старий», - зазначається на сторінці 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького в соціальній мережі «Фейсбук». Він загинув від мінно-вибухової травми, не сумісної з життям. В липні йому мало б виповнитись 46 років.

Родом чоловік з м. Ружин, Житомирської області. Разом з сім’єю проживав в м. Київ.

В 1992 році служив строкову службу, 1993-1994 роках закінчив школу прапорщиків. До війни Леонід працював на авіаційному заводі «Антонов» в м. Києві. Коли розпочалась війна на сході України, не зміг осторонь залишитись вдома. Він один з перших, хто став на захист України у самий пекельний час. З 2014 року по 2015 рік воював у складі 72 ОМБр.

Влітку 2014-го під час боїв в Червонопартизанську, що в Луганській області Леонід отримав поранення. Тоді міна впала біля бліндажа, тож Леонід був контужений. Пролікувавшись, воїн знову відправився на фронт.

Восени 2015 року приєднався до лав 30-ої окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького. Пройшов чималий бойовий шлях, побувавши в усіх гарячих точках.

Його контракт добігав кінця, тож вже за місяць, в липні, він міг повернутись додому, мріяв відсвяткувати весілля своєї єдиної дочки та повернутись назад до своїх побратимів.