В бібліотеці імені Самеда Вургуна проведено вечір світлої пам'яті Миколи Мірошниченка

"і небо
таке, як небо,

і трави
такі, як трави

лиш я
не такий, як я…"

В бібліотеці імені Самеда Вургуна за ініціативи Посольства Азербайджанської Республіки в Україні було проведено вечір світлої пам'яті Миколи Мірошниченка.

На вечір завітали співробітники Посольства: Радник Посольства Азербайджанської Республіки в Україні пан Назім Алієв, другий секретар пан Фарід Бабаєв, професор, Заслужений працівник освіти України пан Аріф Гулієв, дружина, Муза Миколи Миколайовича пані Лариса Мірошниченко, представники САМУ, багато друзів, однодумців, колег та шанувальників поета.

Відкрила вечір завідувачка бібліотекою Галина Чеботарьова, яка розповіла про життєвий та творчий шлях Миколи Миколайовича, прочитала його вірші, та його переклади, потім присутні вшанували пам'ять поета хвилиною мовчання.

Багато щирих, душевних, теплих слів-спогадів про Людину з Великої Літери, вірного друга з відкритим серцем та доброю душею Миколу Миколайовича, про його життя та творчість, розповіли гостям вечора пан Назім Алієв, пан Аріф Гулієв, дружина поета пані Лариса Мірошниченко, поет, літературознавець, журналіст пан Михайло Василенко, коментатор, музичний редактор радіо «Культура» пані Тамара Бортняк, поет, журналіст пан Станіслав Бондаренко, художник, поет –візуаліст пан Юрій Зморович та наша улюблена читачка, одна із старійшин нашої бібліотеки Віра Дмитрівна Коноваленко.

Микола Миколайович Мірошниченко відомий український поет, перекладач, літературознавець, журналіст, метр експериментальної та зорової поезії, майстер паліндрому, лауреат літературної премії імені Максима Рильського.

Народився Микола Мірошниченка 1 січня 1947 року на Луганщині, в селі Третяківка, Біловодського району. Після закінчення відділення української філології Луганського педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка вчителював на Запоріжжі й Київщині.

Пропрацював 16 років у письменницькому тижневику «Літературна Україна», також працював у відомчих журналах. Був заступником начальника прес-центру МНС України.

За життя поет видав дві збірки віршів перша – «Рік осокір» 1984 рік та «Око» 1989 рік.

У 1976- 1978 році Микола Миколайович, будучи гнаним на своїй Батьківщині, за порадою друзів вивчав азербайджанську мову в Баку. Під час перебування там, він надбав багато справжніх друзів-однодумців, зокрема Аббаса Абдуллу, та познайомився з одним з найбільших поетів сучасності Расулом Рзою і закохався в східну літературу.

Результатом цього є видана в 2006 році, одна з найвдаліших книг, «Антологія азербайджанської літератури» в 2-х томах , упорядником якої був пан Микола, та до якої увійшло багато віршів перекладених ним. За цю книгу Микола Миколайович став лауреатом літературної премії імені Рильського.

В 2003 році завдяки спільній праці М.Мірошниченка та Януса Кандима виходять книги «Окрушина сонця: Антологія кримськотатарської поезії XII – XX століття», а в 2005-2006 роках світ побачила «Молитва ластівок: Антологія кримськотатарської прози та поезії XIV – XXI століть». 2004 рік ознаменувала виходом з друку «Брама Сходу: Золоті сторінки кримськотатарської поезії» у перекладах Миколи Миколайовича.

Перекладав Микола Миколайович іще і з білоруської, грузинської, російської, таджицької, німецької, турецької, узбецької та інших мов.

Микола Мірошниченко написав цілий ряд літературознавчих статей з української, азербайджанської, турецької та кримськотатарської літератур.

Поет Василь Старун вважав Поета своїм Учителем та так писав про нього : «… Після Івана Величковського він чи не вперше підняв український паліндром на захмарну височінь. Цим самим довів: українська мова – одна з найрозвинутіших мов світу… Без лапок і дужок, без умовностей, заперечень, він – геній паліндрома. Його паліндромний вірш має критичний філософський заряд…»

В 2009 році вийшла авторська антологія перекладача Миколи Мірошниченка «На світло-видноті» упорядником якої стала дружина Миколи Миколайовича пані Лариса.

Микола Миколайович за життя часто бував в нашій бібліотеці, намагався не пропустити жодного літературного вечора і світла пам'ять про нього буде жити в наших душах та серцях.