У Vcentri Hub пройшла друга лекція з питань безбар’єрності для посадовців

«Не люди з інвалідністю мають шукати рішення щодо безбарʼєрності, а суспільство має думати про це та допомагати їм»…

У середу, 22 травня, у громадському просторі Vcentri Hub Шевченківського району, що на Володимирській, 51-б, відбулась друга лекція по безбарʼєрності для держслужбовців.

Під час великої війни питання безбар’єрності має розширюватись, аби відповідати на нові виклики. Бізнес, влада та громада мають об’єднуватись, аби створювати інклюзивне середовище у різних містах нашої країни, зокрема й у столиці.

Задля того, аби ці зміни й надалі відбувались у Києві, у Департаменті суспільних комунікацій КМДА організували тематичний просвітницький захід.

Директорка Департаменту суспільних комунікацій міста Києва Мирослава Смірнова нашому виданню зазначила, що кожен структурний підрозділ КМДА сьогодні має переоблаштувати свій сайт так, аби люди з порушеннями зору та слуху могли на рівні з іншими отримувати інформацію в повному обсязі.

«Людина з інвалідністю має право брати участь в будь-яких доступних заходах та впливати на політику в країні. І для того, щоб це зробити, повинна бути інформаційна та фізична доступність. Власне тому я — як депутатка Київради — працюю над цим питанням», — каже Мирослава Смірнова.

Вона також наголосила, що Департамент суспільних комунікацій дотримується принципів безбар’єрності. Як приклад, Мирослава Смірнова навела підлаштовані для людей з порушенням зору сайти «Вечірнього Києва» та Київської міської державної адміністрації. Своєю чергою на телеканалі «Київ» є рухомий рядок з головними новинами міста для людей з порушенням слуху. Також інформація там дублюється перекладачем жестової мови.

Як і під час минулої лекції, спікерками заходу у хабі були стали представниці громадської організації «Fight For Right»: Людмила Фурсова та Ірина Федорович.

Цього разу говорили про інформаційну доступність, про важливість знати базові жести на позначення дій, читабельність текстів та можливість прослухати інформацію. У кожному розділі наводили приклади та проговорювали помилки, яких припускаються різні установи чи упорядники сайтів.

«Коли ми дивимось новини, важливо, щоби рухомий рядок з інформацією не закривав руки перекладача жестової мови. А так іноді трапляється. Або ось інший випадок: колись на одному сайті була новина про «Книгу року BBC». Назва видання була написана не кирилицею, а латиницею. Відтак скрінрідер (програма зчитування з екрана, — ред.) ідентифікував людині з порушенням зору це як «Книга року ве-ве-ес», а не «бі-бі-сі», — наводить помилки в інформаційній безбарʼєрності Людмила Фурсова.

Були й гарні приклади, як суспільство шукає рішення, аби люди з інвалідністю були забезпечені різною інформацією. Один з них — це пляшка вина у магазині, на якій є інформація про алкогольний напій шрифтом Брайля.

А взагалі, одні з найбільших бар’єрів сьогодні в суспільстві щодо цього питання — це є ставлення до людей з інвалідністю. Лекторки пояснили, що саме від цього фактору залежить те, які заходи будуть впроваджуватися на рівні міста, і якою буде їхня ефективність.

«Українцям ще треба багато працювати у питаннях ставлення до людей з інвалідністю. Треба не жаліти, а створювати умови для безперешкодного комфортного життя у просторі, яким користуються всі. Не люди з інвалідністю мають шукати рішення щодо безбарʼєрності, а суспільство має думати про це та допомагати їм…», — вкотре наголосила Ірина Федорович.

Нагадаємо, що перша лекція по безбарʼєрності відбулась 16 травня. Тоді говорили про те, що рівність і повага мають бути в основі всіх рішень українських держслужбовців, а послуги громадянам повинні надавати доступно.

Вечірній Київ