Реалізація нового Державного стандарту початкової освіти в рамках Нової української школи
Входження України у європейський світовий освітній простір вимагає проведення модернізації змісту освіти в контексті її відповідності сучасним потребам. З 2018 року стартувала «Нова українська школа».
28 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про освіту»
Отже, основні засади реформи освіти викладено в Концепції Нової української школи, а саме:
- Новий зміст;
- Нова структура;
- Педагогіка партнерства;
- Нове освітнє середовище;
- Орієнтація на учня;
- Виховання на цінностях;
- Справедливе фінансування і рівний доступ;
- Вмотивований компетентний вчитель;
- Автономія школи.
В Оболонському районі 2931 першокласник навчається в Новій українській школі.
Майже всі вчителі, які працюють в початковій школі, активно долучилися до дистанційного онлайн курсу на порталі EdEra. Під час навчання виконували різноманітні теоретичні та практичні завдання, 87% педагогів набрали більше 60 балів та отримали сертифікати.
Також методичною службою району проведено 12 тренінгів, 15 майстер-класів. Відбувалися зустрічі з авторами освітніх програм, з науковцями. У 2017-2018 н.р. 180 вчителів пройшли очні курси підвищення кваліфікації. В цьому навчальному році вже також розпочали навчання 150 вчителів, які будуть набирати першачків в наступному році.
Розвиток «Нової української школи» - це довгострокова реформа, яка починається уже зараз. Будь-яка системна реформа вимагає продуманого системного підходу..
2018 – діти підуть в перший клас Нової школи;
2016-2018 – І фаза (підготовка реформи, початок роботи початкової школи)
2019-2022 – ІІ фаза (підготовка реформи, початок роботи базової школи)
2023-2029 – ІІІ фаза (підготовка реформи, початок роботи профільної школи)
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 затверджено ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової освіти. Робота над стандартом тривала 2 роки. Враховано досвід 7 країн. Над розробкою працювала група авторів з майже 100 осіб: учителі, експерти, представники ГО, учасники міжнародних освітніх проектів.
Державний стандарт розроблено відповідно до мети початкової освіти. А це – всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей:
Розвиток наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб.
Формування цінностей
Розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Державний стандарт початкової освіти – це базовий документ, який визначає основні засади й підходи до навчання в початковій школі, а також вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти та загальний обсяг навчального навантаження.
Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтування вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Компетентність – здатність дитини реалізовувати на практиці набуті знання та вміння. Діти мають набувати тих компетентностей, які допоможуть їм втілювати себе в житті.
Державний стандарт визначає 11 ключових компетентностей:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки та технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність.
Вже з перших днів навчання в школі учителі ставлять за ціль якомога більше формувати та розвивати компетентності. На уроках української мови (навчання грамоти) учні працюють в групах, обговорюють, вчаться будувати речення, використовуючи малюнки. Діти бачать емоції своїх співрозмовників, використовують відомі словесні та несловесні засоби для передавання емоцій та настрою. Слухаючи один одного, збагачуються словниковим запасом української мови. В дітей закладається готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.
На уроці англійської мови, діти шукають картинки, де слова починаються на вивченні букви. Працюючи в групах, учні прислухаються один до одного, прислухаються за вимовою вчителя, що дає їм змогу легше опанувати іноземну мову.
Математична компетентність розвивається, коли діти не тільки знайомляться з теоретичним матеріалом, а також на основі дидактичного матеріалу моделюють процеси математичних залежностей.
Гра "Геометрична головоломка ТАНГРАМ" розвиває в учнів логіку та кмітливість.
Здобувачі (а саме так називаємо учнів, що прописано у Держстандарті) самостійно чи в групі вчаться спостерігати та досліджувати, формулювати припущення та робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе та навколишній світ шляхом спостереження та дослідження. Під час вивчення теми «Осінь» діти більше знаходилися на свіжому повітрі, де могли побачити зміни в природі. На основі побаченого, дітям легше відтворити це у своїх роботах – аплікаціях та малюнках. Це ще одна інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, Діти відчувають себе частиною спільноти та беруть участь у колективній роботі.
Для того, щоб в учнів формувалося вміння самому здобувати знання, вчитель на початку тижня, під час оголошення теми, пропонує дітям, за бажанням, знайти цікавинки до теми. Так, до теми тижня «Наша Батьківщина» діти самі, а також разом з батьками включаються у пошукову роботу відповідно до теми,. В класі разом з однокласниками та вчителем обговорюють відповідний матеріал. Це сприяє розвитку та спілкуванню, здатність використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях. Саме в такому форматі роботи йде усвідомлення рівних прав і можливостей, учні розуміють, що для досягнення спільної мети, вони мають всі активно включатися в роботу.
Культурна компетентність, залучає першокласників до різних видів мистецької творчості. Вони розвивають свої природні здібності, мають можливість творчо розвиватися.
Не тільки отримують учні знання, а вже з малих років у них формується підприємницька компетентність. Так, використовуючи дидактичний матеріал – купюри гривень та копійки, здобувачі вже можуть орієнтуватися, що саме вони можуть придбати на певну суму. Вчаться організовувати свою діяльність для досягнення цілей. У дітей формується готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі є інтегрованим – окремі предмети об’єднуються довкола цікавих для дитини тем чи проблем.
Держстандарт вводить інтегрований підхід у навчанні. Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти. Поруч зі звичними шкільними предметами, як математика, рідна та іноземна мови, у шкільному розкладі з՚явився інтегрований курс «Я досліджую світ».
Саме у цьому курсі (Я досліджую світ) вдало поєднана інтеграція предметів. Вона здійснюється за тематичним принципом. Кожен тиждень присвячений комплексному вивченню однієї теми, актуальної для першокласників. Так, під час вивчення теми «Наше довкілля», діти досліджують зв՚язок між живою та неживою природою, рослинами та тваринами. Дізнаються з чого складається довкілля. Виготовляють аплікації з природних матеріалів. (Інтеграція природничої галузі з технологічною)
Під час вивчення теми «Наша Батьківщина» знайомляться з відомими українцями. Заглиблюються в історію – діти затамувавши подих, уважно слухають про Василя Сухомлинського (Громадянська та історична галузь).
Здобувачі також вчаться берегти своє особисте здоров’я та безпеку. Зміцнюють та загартовують свій організм. Ігри на свіжому повітрі лише підвищують рівень фізичної підготовленості. (Здоров՚я збережувальна галузь).
У курс «Я досліджую світ» також входить і 1 год. математики, де діти отримавши теоретичні знання, проводять дослідження. Так, під час вивчення складу числа, діти користуються різним дидактичним матеріалом – де мають можливість самостійно закріпити свої знання на практиці. І, звичайно, певна кількість годин математики відводиться, як відокремлений предмет.
Українська мова також вивчається, як окремий предмет (5 год), а 2 год йде «Українська мова в інтегрованому курсі», де відбуваються міжпредметні зв՚язки. На уроках діти не тільки вчаться писати, але й вчаться міркувати, розвивати зв՚язне мовлення, театралізувати. При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.
Саме інтегрований підхід забезпечує підвищення рівня знань більш глибоко. І для ефективності освітнього процесу все це можна досягнути через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Держстандарті багато уваги приділено саме їм.
Новий стандарт потребує зміни не лише змісту освіти, а й методів навчання, що вимагає зміни освітнього середовища в початковій школі.
Наказ МОН від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»
«Освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мали можливість безпечно переміщуватися і було місце для зберігання особистих речей», – зазначено в наказі.
Окрім того, рекомендується для учнів початкових класів створити 8 навчальних осередків.
У школах Оболонського району у всіх перших класах створено відповідні осередки. Вони містять все необхідне для вивчення тем та предметів загалом. Кожна дитина може вибрати свій вид діяльності на перерві, що їй цікаво робити. Також зручно, що все лежить перед очима дітей, вони вільно можуть користуватися необхідним матеріалом. Вони є активними творцями шкільного життя.
Осередки: навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами);
Змінні тематичні осередки (дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);
гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);
художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);
куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);
відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям);
дитяча класна бібліотечка;
осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).
Ще одним атрибутом в освітньому середовищі є «Стіна слів» - де вчитель разом з дітьми вивішує всі нові слова, які вивчаються протягом тижня.
Також діти досить вміло користуються «Колом вибору». Нова українська школа пропонує дану методику як спосіб подолання конфліктів серед учнів. Перед учнями постає вибір, яку стратегію обрати у вирішенні певної конфліктної ситуації. Методика пропонує декілька варіантів виходу із ситуації, наприклад:
- Домовся
- Обговори
- Почекай і охолонь
- Попроси вибачення
- Переключись на інше
- Зупинись
- Залиш так, як є
- Зіграй у гру
Невідкладною складовою в організації освітнього процесу є ранкова зустріч.
Ранкова зустріч – це зустріч на початку дня учнів класу з педагогом. Кожна дитина вдумливо та поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує педагог, щоб представити навчальні завдання дня.
Ранкова зустріч може мати різні формати. Це може бути і гра, і конкурси. Досить добре для першокласників проводити такі зустрічі на вулиці у теплу пору року. Обов’язково є «Дитина дня» - це може бути дитина, у якої день народження, або дитина, яка напередодні відзначилась за певні свої досягнення (у спорті, в музиці, творчості). Ця дитина має поставити дату на стенді, розповісти щось цікаве однокласникам. Ранкові зустрічі дають можливість дітям якомога більше рухатись, працювати в колі, у групі, у команді.
Так, як основним видом діяльності учнів 1–х класів є гра, то всі першокласники Оболонського району отримали Лего-набір «Шість цеглинок» та Лего дупло, які допоможуть впроваджувати ігрові методи навчання.
Відповідний меморандум про взаєморозуміння було підписано між Міністерством освіти і науки України та The Lego Foundation. Впровадження навчання ЛЕГО-конструюванню всебічно розвиває дітей, стимулює бажання дитини досліджувати навколишній світ через гру. Використовуючи методичний посібник «Шість цеглинок в освітньому просторі школи» вчителі вдало використовують їх під час уроків.
Результатом роботи за перших два місяці є свідоцтво досягнень. В Державному стандарті не передбачено табелів у початковій школі, а впроваджено «Свідоцтво досягнень». Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально.
Запропонований зразок свідоцтва досягнень складається з 2 частин: перша частина – характеристика особистих досягнень учнів, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, з метою фіксування навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.
Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Заповнюється тільки у травні.
Всі батьки першачків отримали свідоцтва, де побачили наскільки дитина адаптувалася до школи за два місяці. (Заповнюється свідоцтво у двох екземплярах – перша частина віддається батькам, і вони навіть можуть написати свій коментар для вчителя, або прохання, а друга частина вкладається в особову справу.)
За інформацією управління освіти