Обмеження швидкості та нові регульовані переходи: як у столиці зроблять дороги безпечнішими
Зменшення швидкості автомобілів у містах робить дороги безпечнішими — головний меседж Глобального тижня безпеки дорожнього руху, що тривав із 17 по 23 травня в усьому світі. Таким шляхом планують йти і в столиці — обмежувати швидкість. Почали з Печерська. На вулиці Лютеранській встановили нові знаки, що регламентують швидкість руху.
За даними Патрульної поліції Києва, за січень-квітень 2021 року у столиці внаслідок ДТП загинули 27 людей і 557 травмовані. Смертей на дорогах могло бути менше, якби водії дотримувалися правил.
«Швидкість погіршує реакцію водіїв та призводить до зіткнень. Європа йде шляхом зменшення швидкісного режиму в містах», — зазначив заступник голови КМДА Костянтин Усов.
Він підкреслив, що відповідні обмеження діють, наприклад, у Берліні та Брюсселі. Навів приклад Осло, де у 2015 році введено обмеження швидкості до 30 км/год на міських вулицях, і вже у 2019 році, згідно зі звітом Норвезької адміністрації громадських доріг, кількість жертв унаслідок ДТП там зменшилася до 1 випадку.
«Київ як сучасне європейське місто також впевнено розвивається у напрямі підвищення безпеки дорожнього руху. Зокрема, ми розпочинаємо реалізацію програми зниження швидкості у житлових зонах до 30 км/год із пріоритетом територій поблизу лікарень та шкіл. Першою стала вулиця Лютеранська, де розташований ліцей», — зазначив Костянтин Усов.
Комфортні райони — тихі райони
Такі кроки міської влади гаряче підтримують громадські активісти, які зазначають, що зменшення швидкості, окрім зменшення травматизму зробить спальні райони комфортнішими.
«Ніхто не говорить, що обмеження до 30 км/год треба робити на магістралях — проспектах Перемоги чи Броварському. Це — нереально, бо місто тоді зупиниться. Але такі обмеження цілком виправдані на Русанівці чи Борщагівці», — розповів «Вечірньому Києву» урбаніст Віталій Селик.
Ще один великий плюс від зниження швидкості у житлових масивах у тому, що автомобілі, які не їдуть повільніше — їдуть тихіше. А це вже про комфорт мешканців і їхнє здоров’я. Адже не секрет, що у мегаполісах часто перевищений не тільки рівень забруднення повітря, а й шуму. І як стверджують медичні експерти саме підвищений рівень шумів впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему людини.
«Місто має достатньо повноважень для того, аби спільно із поліцією обмежувати швидкість руху на тих чи інших дорогах. І цим треба користатися. Це дасть неабиякий ефект. А за штрафи, які будуть надходити від порушників, можна цільово спрямовувати на розвиток інфраструктури. Місту необхідно також дублювати підземні переходи регульованими надземними переходами», — продовжує Віталій Селик.
Надземні переходи рятують життя
«Позаминулого року на розі Хрещатика і вулиці Богдана Хмельницького зробили експериментальний надземний перехід, поки робили ремонт підземного. Коли ж підземний перехід відремонтували, то виявилося, що кияни дуже рідко ним користуються, бо ж „по верху“ зручніше. Тож таку практику треба поширювати саме на таких жвавих ділянках доріг, де є великі потоки людей», — продовжує Селик. Він розповідає, що аналогічний досвід є із надземним переходом на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Пушкінської, де люди роками перебігали дорогу, а тепер користуються сучасними, зручними і, головне, безпечними переходами.
Нові регульовані переходи заплановано створити на Хрещатику (під час капітального ремонту вулиці). Чекає свого часу реалізації петиція про створення надземного переходу біля станції метро «Університет» і в районі станції метро «Арсенальна» та на інших вулицях.
Нерегульований перехід перетворюється на регульований
Ще однією проблемою столиці (яка виходить із низької культури водіїв) є те, що пішоходів часто збивають на зебрах. Так, у середині квітня у Києві лише в один із тижнів поліція зафіксувала 12 наїздів на пішоходів при чому 6 із них на переходах. Щоб такі ситуації звести до мінімуму необхідно нерегульовані переходи робити регульованими.
«У столиці загалом планується облаштувати близько 300 світлофорних об’єктів. Також продовжимо облаштувати пішохідні переходи острівцями безпеки, освітленням тощо», — повідомив «Вечірньому Києву» директор КП «Центр організації дорожнього руху» Віктор Черній.
Водночас не всюди можна та й доцільно ставити світлофори, на багатьох автошляхах достатньо засобів «заспокоєння» руху, так званих «лежачих поліцейських». Разом із делініаторами, які не дозволяють водіям хаотично паркуватися та впорядковують рух, вони є елементом цілісної системи підвищення безпеки руху у столиці.
«Пішохід, велосипедист, громадський транспорт, автомобіль — такі пріоритети дорожнього руху, визначені Стратегією розвитку міста Києва. Дотримання цих пріоритетів та правил на дорозі, взаємоповага учасників дорожнього руху — обов’язкові умови зниження кількості ДТП. Ми зі свого боку робитимемо для цього все можливе», — наголошує Віктор Черній.
vechirniy.kyiv.ua