Нові особливі парки у Києві та відкриття скверу на Оболоні: інтерв’ю з Олексієм Королем
Які парки відкриють цього року й що буде замість знесених МАФів біля станцій метро, де розпочнеться створення нових зелених зон генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король розповів «Вечірньому Києву».
Навесні у столиці розпочалася традиційна кампанія з висадження дерев. Наразі, за даними «Київзеленбуду», по місту вже висаджено 2300 дерев й робота продовжиться до кінця травня. Крім того, у Києві стартував спільний проєкт Управляння екології та природних ресурсів КМДА та зеленбудівців з вирощування багаторічних трав та квітів, до втілення якого у місті ретельно підготувалися.
ЛУЧНІ ТРАВИ У СТОЛИЦІ: РЕЗУЛЬТАТ ОЧІКУЄМО ВОСЕНИ
— Олексію Валентиновичу, розкажіть, будь ласка, як просувається проєкт з висадження лучних трав у столиці?
— З минулого року наші районні підприємства разом з консультантами обирали території та суміші насіння лучних трав та квітів. Тому що не все, що саджають, наприклад, у Європі, може використовуватися у нас через клімат та відмінність ґрунту.
У цьому питанні нас консультує відомий ландшафтний дизайнер Ганна Галаган. Висіватимемо луки вздовж доріг та у природному ландшафті. Зауважу, що міські транспортні розв’язки вимагають низько- та середньорослих трав, щоб вони не заважали огляду дороги для водіїв.
Перші результати нашої праці побачимо вже восени й на початку наступного року. Окрім доріг та узбіч деяких трас вибрали й парки, де закладаємо пробні ділянки з лучною рослинністю. Закорема, у парках «Радунка», Печерському ландшафтному парку, «Наводницькому», Солом’янському ландшафтному, «Нивки», «Йорданському». Тут вирощуватимемо високі лукові трави.
Нагадаю, що цей проєкт сприятиме відновленню біорізноманіття у мегаполісі. Крім того, ці луки не примхливі в утриманні, вони потребують догляду в перший період, а в подальшому витрати на їх утримання будуть мінімальними.
ТРИ ПАРКИ У СТОЛИЦІ БУДУТЬ РЕАБІЛІТАЦІЙНИМИ
— Розкажіть, будь ласка, які парки столиці навесні будуть доводити до завершення?
— Цієї весни плануємо завершити роботи й офіційно відкрити першу чергу парку «Приебережний» у затоці Берковщина. Він матиме декоративні та інфраструктурні елементи, освітлення, полив, працюватиме вбиральня. Використаємо гарне декоративне освітлення. Наразі у парку вже проведені основні роботи, завершенню яких у минулому році завадила повномасштабна війна.
Плануємо також закінчити роботи в парку ім. М. Рильського. Я маю на увазі також першу чергу капітального ремонту, що стосується локації біля головного дитячого майданчика. Там функціонуватиме відремонтована минулого року громадська вбиральня з опаленням для зимового періоду й усіма зручностями для мам з немовлятами. Нагадаю, що тут оновлена вся ігрова зона, а для місцевої фауни створені будиночки для кажанів.
— А як щодо створення нових парків?
— Два великі парки розпочнемо будувати цього року й продовжимо у наступні. Це парк «Срібний кіл» — проєкт, який втілюватимемо з нуля, й парк навколо озера Йорданське.
Щодо Йорданського, то його розпочали в позаминулому році й через війну зупинили. На мій погляд, це дуже гарний ландшафтний проєкт, а таких зон, які можна адаптувати для рекреаційних цілей, не так багато у Києві. Крім того, там не важко підвести інфраструктуру. Проєкт навколо Йорданського цікавий ще й унікальною для Києва біговою доріжкою навколо озера, створюваною зі спеціального дренажного матеріалу.
Особливо наголошу: такі парки як «Йорданський», «Срібний кіл» та «Орлятко» будуть реабілітаційними. В них закладаємо опцію, яка сприятиме емоційно-психологічному відновленню людей. Й вони напевне користуватимуться популярністю.
БІЛЯ СТАЦІЙ МЕТРО СТВОРЯТЬ СКВЕРИ
— Чи створюватимуться зелені зони навколо транспортних вузлів, зокрема станцій метрополітену?
— Створювати публічний зелений простір біля станцій метро ми можемо після того, як приберуть незаконно встановлені там МАФи.
Зараз розпочинаємо роботи зі створення скверу біля станції метро «Героїв Дніпра». До середини літа кияни зможуть побачити вже завершений об’єкт. На території також працюватиме «Київпастранс» — ремонтуватиме кінцеву зупинку й розворотне кільце трамваїв.
Новий сквер біля станції метро «Героїв Дніпра»
У планах оновлення зеленої зони і біля станції метро «Шулявська», яка, до речі, там раніше існувала.
Зовнішній вигляд міста має бути цивілізованим, столиця повинна жити та розвиватися, в тому числі, як зелена столиця Європи.
Тому відновимо роботи на декількох незавершених з 2021 року скверах: вулицях Холмогорській, Кошиця, Симиренка, 5, Вершигори, 5. Почнемо створювати сквер на вулиці Прилужній, біля школи № 304, де великий потік пішоходів. Роботи продовжаться в парку «Орлятко» та Гідропарку.
— Чи не можна масово прикрасити київські сквери гліцинією так, як ви це зробили у Сирецькому парку?
— Так, це гарна квітуча декоративна рослина. Але вона потребує не дуже яскравого сонячного освітлення, не переносить посуху, потребує регулярного поливу, й … відсутності вандалів.
Київзеленбуд з Управлінням екології та природних ресурсів КМДА вперше висадили гліцинію в громадському просторі столиці.
Якщо висаджувати гліцинію деінде, потрібно одразу підводити полив. А в Сирецькому парку він є, ще й поряд фонтан, який зволожуватиме повітря. Саджанці висадили високі і спеціально для них створили арки висотою 3,5 метри. З малими є небезпека знищення. Подивимося, де ще в місті можна буде висадити. Спочатку потрібно поспостерігати за цією рослиною, як вона прийметься.
ІНОЗЕМНІ ПАРТНЕРИ ДОПОМОЖУТЬ СТВОРИТИ НОВІ СКВЕРИ
— Чи є зараз співпраця з іноземними містами-партнерами, міжнародними організаціями? Можливо, в нових реаліях є нові проєкти?
— Маю подякувати всім міжнародним партнерам, які нам допомагають. Маємо наразі три головні складові співпраці. Наприклад, проведення навчання, підвищення кваліфікації столичних зеленбудівців. Арбористи з Польщі, Великої Британії та Литви провели для нас курси й практичні заняття по догляду за віковими та старовіковими деревами. У нашому розумінні це перестійні дерева й українське законодавство, на жаль, говорить про те, що такі дерева повинні видалятися.
А практика та здоровий глузд підказує, якщо мова йде про більш-менш здорові дерева, за них потрібно боротися, адже їхнє значення для екосистеми є величезним. Й з точи зору економіки видалити таке дерево не завжди раціонально. Тобто не кожне старе дерево є аварійним, і не кожне аварійне — старим.
Ми також розраховуємо на допомогу наших партнерів щодо проєктування й створення нових зелених зон. Озвучили бажання створити сквери міста Астана (Казахстан), Тампере (Фінляндія), Париж (Франція). Є окремі наші напрацювання, за якими з містами ведемо перемовини.
Не так давно Київзеленбуд отримав в подарунок від Мюнхену техніку, необхідну для роботи. Це багатофункціональні автомобілі, вони вже працюють з аварійними бригадами, а також допомагають у підвезенні посадкового матеріалу.
Наші підприємства, коли була гостра потреба, отримали також генератори, що дуже допомогло зберегти в теплицях розсаду. Є й приватні меценати, які подарували 30 тисяч насінин дерева гінкго. Тепер вирощуватимемо саджанці для Києва. Сподіваюся, що після Перемоги зможемо їх також передати в Маріуполь, Миколаїв, Херсон та інші міста.
200 ТИСЯЧ СІЯНЦІВ СОСНИ ВИСАДЯТЬ В ЦЬОМУ РОЦІ НАВКОЛО КИЄВА
— У столичних підприємств лісового господарства триває гаряча пора з відновлення лісів навколо столиці. Скільки в ідеалі потрібно сіянців, щоб заліснити території навколо міста?
— Робота по лісовідновленню проводиться щороку, а весняний період найбільш придатний для цього. В осінню пору також окремі ділянки будемо засаджувати.
Загалом роботу з масштабного відновлення лісів розпочали у 2021 році.
На цей рік запланували висадити 200 тисяч сіянців сосни звичайної, з яких половина буде висаджена як новий ліс на майже 13 га. Тому що вона найбільш придатна до піщаних ґрунтів, що переважають навколо столиці. Але садимо й дуби, берези там, де дозволяють умови. З них же ми доповнюємо ті ділянки, де є пошкоджені дерева або всохлі, висаджуємо нові культури під пологом лісу. І таких ділянок чимало. Це системна робота столичних лісівників, які щороку досліджують разом з лісопатологами території й визначають, які заходи доцільно провести, щоб відновити ліс.
Нині для нас проблема в тому, що не вся територія відкрита для лісовідновлення. 15% лісів, які примикають до Вишгорода, Бучі закриті для господарської діяльності й відвідування. Там проводять знищення боєприпасів.
ЯКЩО КОРТИТЬ ПОРУШИТИ ЗАБОРОНУ Й ПІТИ ДО ЛІСУ, ОБИРАЙТЕ ВПОРЯДКОВАНІ ЗОНИ ВІДПОЧИНКУ
— Наразі діє положення воєнного стану щодо заборони на відвідування лісів. Але навесні та влітку люди прагнутимуть порушити цю заборону…
— Так, вхід в ліс заборонений. І це логічно, бо тривають роботи з розмінування. В минулому році ми не спостерігали значного порушення заборони відвідувати ліс. Й це мало добрий ефект. До листопада, коли завершився пожежонебезпечний період, сталося всього 35 займань на площі 2,7 гектара лісу. Це невеликі спалахи — найменша кількість за 10 років.
У лісопаркових зонах навколо столиці діє 42 зони відпочинку. Якщо ви порушуєте заборону й обрали ліс для відпочинку, то хоча б користуйтеся цими зонами — не заходьте вглиб лісів.
Звісно, сподіваємося, що люди будуть дотримуватися правил поведінки в пожежонебезпечний період, але ми завжди насторожі: в повній технічній готовності всі 20 пожежних авто, 11 тракторів, працюють пожежні вежі з відеонаглядом. На цілодобовому чергуванні знаходяться 175 людей з 11 бригад. Але ще раз нагадую: не відвідуйте ліси, поки діє заборона!
НА ЧЕСТЬ ЗАГИБЛИХ ТЕРОБОРОНІВЦІВ ВИСАДИЛИ БУЗОК У ХЕРСОНІ
— Відомо, що столичні зеленбудівці допомагають деокупованим містам у відновленні їх зелених насаджень. Розкажіть, будь ласка, подробиці.
— Нещодавно Київзеленбуд зібрав колекцію та висадив бузок у Херсоні. Ідея виникла під час поїздки заступника голови КМДА — секретаря Київради Володимира Бондаренка з делегацією Київради до Херсона. До нього звернулися представники Херсонської міської військової адміністрації з проханням допомогти у відновленні Бузкового парку.
Нині там планують створити меморіальний парк.
Нагадаю, 1 березня 2022 року там прийняли бій та загинули понад 30 захисників Херсону з територіальної оборони міста. Вони зі стрілецькою зброєю зустріли ворожу армію. Нині дерева у Бузковому парку пов’язані вишитими рушниками та мають сліди від куль та осколків. Біля них були знайдені тіла захисників з Херсонської ТРО.
На честь них ми з херсонською громадою та адміністрацією й висаджували саджанці бузку, вирощені київзеленбудівцями, а також столичними ботанічними садами, які надали селекційні й рідкісні сорти бузку, магнолій. Це для мене символ нашої єдності, — резюмує Олексій Король.
«Вечірній Київ» повідомляв, що у столиці вже «оцифрували» майже 23 000 зелених насаджень.
vechirniy.kyiv.ua