«Державна служба в Україні. Історичні паралелі» документальна виставка

Сьогодні в Україні відзначається День державної служби – професійне свято всіх державних службовців, яке збігається з Днем державної служби Організації Об’єднаних націй, започатковане відносно нещодавно Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 291/2003, на відміну від прадавніх традицій формування питомо українських державницьких інституцій.

З нагоди свята Державна архівна служба України спільно з Національним агентством з питань державної служби запрошує до перегляду онлайн експозицію архівних документів з історії становлення інституту державної служби в Україні, які зберігаються в центральних державних архівних установах.

Ще за доби Київської Русі сформувався стан службовців, які слугували державі в особі правлячої влади. Великий князь концентрував у своїх руках законодавчу та судову владу, контролював роботу службовців, налагоджував міжнародні зв’язки. Виконання цих відповідальних повноважень забезпечували княжі та земські службовці.

Галицько-Волинська держава, за висловом Михайла Грушевського, «зберегла в українських землях протягом цілого сторіччя після занепаду Києва як політичного центру в повній силі традиції великодержавної політики й життя князівсько-дружинного режиму, суспільно-політичних форм і культури, заснованої Київською державою».

Особливе місце в історії державотворення України належить Українській козацькій республіці. Державний апарат управління створювався під безпосереднім керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького, який спирався на сильну старшинську групу, вихідців з української шляхти і заможних козаків.

У період національно-визвольних змагань 1917-1920 років в Україні державна служба робить перші спроби інституціалізації. З метою побудови ефективного управлінського апарату, базуючись на нормах основного закону про тимчасовий державний устрій від 29 квітня 1918 року, було прийнято та впроваджено низку системних нормативних актів, які вперше в історії України на законодавчому рівні закріпили інститут державної служби.

Крім того, визначено реєстр державних посад, порядок призначення та звільнення, правила внутрішнього розпорядку, а також спеціальний орган, який був відповідальний за організацію та супроводження державної служби в Українській державі.

При цьому присяга державного службовця, затверджена окремим законом 30 травня 1918 року, стала обов’язковою умовою набуття цього почесного статусу. Дана особливість вирізняє державну службу за часів Павла Скоропадського від урядової служби у відомствах доби Української Центральної Ради, якою було проголошено збереження всіх існуючих урядових відомств, що існували на українських землях, і всіх службовців у них.

Закон «Про порядок призначення на урядову службу» від 24 липня 1918 року визначав різні процедури призначення на посади залежно від їхнього класу. До того ж призначення на вищі посади державних службовців (заступники міністрів, директори департаментів) мали попередньо узгоджуватися з Радою Міністрів. У січні 1919 року уже Директорія УНР затвердила закон «Про службу в державних установах урядовців чужоземних підданців», що тоді було безпрецедентним явищем.

Наступні 70 років Україна перебувала у складі СРСР. В Україні була відсутня самостійна державно-правова організація. Діяльність державного апарату спрямовувалася виключно партійними організаціями. З проголошенням Незалежності в 1991 році Україна отримала у спадок державну службу, функцією якої було головним чином забезпечення донесення рішень комуністичної партії стосовно виробництва та розподілу ресурсів у всіх галузях економіки та забезпечення виконання цих рішень відповідно до офіційної позиції уряду.

Сьогодні надважливим, і від цього не менш складним завданням, є розвиток професійної і політично неупередженої державної служби. Виклики часу та трансформаційні процеси наразі потребують нестандартного мислення та гнучкості у сприйнятті нових підходів та застосуванні управлінських методів.

Отже, про еволюційні перетворення, історичні паралелі та аналогії розвитку української державної служби – у нашому виставковому онлайн проєкті.

З резолюції № A/RES/57/277 від 7 березня 2003 року Генеральної Асамблеї ООН: «…23 червня буде призначений Днем державної служби Організації Об’єднаних Націй, і закликає держави-члени організовувати в цей день спеціальні заходи, щоб висвітлити внесок державної служби у процес розвитку…»

Детальніше за посиланням

archives.gov.ua