77 років з часу перших розстрілів у «Бабиному Яру»
Тихо шумлять дерева, мирно прогулюються парком люди. Зараз нічого не нагадує про ті страшні муки, лише пам’ятник є згадкою про трагедію.
Зараз це місце знають як «Бабин Яр». 600 років тому це урочище називали «Бісова Баба»...
Пізніше на цьому місті побудували монастир, а у передвоєнні роки (з 1869 до початку війни) там розташовувався військовий табір та кладовища.
27 вересня 1941 року поблизу урочища прогриміли перші вистріли. Жертвами «санобробки» німецьких воєнних стали пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова, що розташовувалася неподалік.
27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: «Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний».
За даними історика Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації в Бабиному Яру було розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв.
На сьогодні біля станції метро «Дорогожичі» розташовується красивий парк. Облаштований не лише доріжками та лавками, а й ще й інформаційними щитами про пам’ятку національного і світового значення. Історія не має бути забута, замовчана або знищена.
vechirniykiev.com.ua