Щоб і хата була – красивішою, щоб і доля була – прихильнішою,
Щоб весілля було – та й клечальнішим, щоб зажинки були величальніші.
Стежку Сковороди і Тарасову думу і безмежного поля солону могуть, 
І колосся любові, і зернятко суму, рушники українські у вічність несуть.

Рушник… Як багато промовляє це слово! На ньому вишита доля нашого народу. Вишитий рушник і захищав, і сил придавав, і кохання оберіг. Бо закодований був одвічними життєдайними знаками - Сонця та Води. Рушник супроводжував людину все життя. Як ритуальну річ його вживали в усіх обрядах чи ритуалах від народження людини до її смерті. Історія рушника настільки давня, що мало хто вже пам ’ятає ту величезну й навіть колосальну його роль у житті українського народу.

Продовжуючи знайомити відвідувачів бібліотеки з українськими національними звичаями, традиціями та обрядами в бібліотеці було проведено урок з народознавства. Мета – ознайомити дітей з одним із видів народно-декоративного мистецтва – вишивкою. Домогтися глибокого осмислення учнями значення вишитого рушника, духовної потреби берегти його, як сімейний скарб, оберіг. Детальніше ознайомлення з символікою кольорів, елементів, візерунків. Також для всіх бажаючих був проведений майстер-клас з вишивання скатертинок хрестиком та гладдю.