Інформація про новели законодавства: ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»
09 листопада 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який введено в дію 10 червня 2018 року.
Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Закон дає визначення поняттю житлово-комунальна послуга – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Нормами статті 5 Закону встановлено такі види житлово-комунальних послуг:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно зі статтею 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель та виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Колективний споживач – юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Виконавець комунальної послуги – суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Управитель багатоквартирного будинку – фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Одним з нововведень Закону є введення плати за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку (пункт 11 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною першою статті 7 Закону, споживач наділяється, зокрема, такими правами:
- отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
- у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
- на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
У свою чергу, індивідуальний споживач наділений такими обов’язками:
- допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
- інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Додалося прав і виконавцям комунальних послуг та управителям. Так, згідно зі статею 8 Закону виконавці комунальної послуги, зокрема, мають право доступу до житла, інших об’єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг; припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору.
Оплаті комунальних послуг присвячено розділ III Закону. З нововведень слід звернути увагу на наступне:
- споживач не звільняється від оплати комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору;
- можливе внесення споживачем авансових платежів;
- дієздатні особи, які проживають і зареєстровані в житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати комунальних послуг;
- якщо тарифи на комунальні послуги не є регульованими, то ціна на них визначається договором;
- вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого управління за конкурсом. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється в договорі з розрахунку на 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, складові цієї ціни передбачені ч. 3 ст. 10 Закону. Причому кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід'ємною частиною такого договору.
Відповідальність за невиконання умов договору передбачено статтею 26 Закону як для споживача, так і для комунальних служб та управителя:
- у разі несвоєчасної оплати споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому договором, але не більше ніж 0,01% суми боргу за кожен день прострочення, причому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного терміну внесення плати за комунальні послуги. Також слід звернути увагу на те, що пеня не нараховується в разі наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності в споживача заборгованості з оплати праці;
- за весь період ненадання комунальних послуг, або надання не в повному обсязі, або невідповідної якості виконавець комунальної послуги зобов'язаний самостійно зробити перерахунок вартості послуги, а також сплатити споживачеві неустойку (штраф, пеню) у розмірі та порядку, визначеному договором;
- у разі несвоєчасного погашення споживачем заборгованості за комунальними послугами в повному обсязі протягом 30 днів з дня отримання попередження виконавець комунальних послуг має право обмежити (припинити, тобто відключити) надання відповідної комунальної послуги. Після погашення повної суми заборгованості постачання комунальної послуги поновлюється в повному обсязі протягом наступного дня з дати оплати.
Разом з тим, в Законі є положення, які наберуть чинності 1 січня 2019 року, а саме щодо:
- можливості стягнути штраф з комунальних служб та управителя за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновних робіт;
- сплати пені споживачами за несвоєчасну оплату комунальних послуг;
- виплати споживачам пільг і субсидій у грошовій формі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- вимог про отримання найманим робітником управителя (зокрема приватного підприємця) професійної атестації на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)".
Крім того, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", виконавчий орган місцевої ради (або інший орган - суб’єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об’єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов’язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Підсумовуючи викладене вище слід зазначити, що даний Закон буде ефективним інструментом для поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства, створення конкурентного середовища на ринку послуг, удосконалення системи управління підприємствами галузі та захисту прав громадян сфері надання житлово-комунальних послуг.
За інформацією юридичного відділу