Будівля КМДА засяяла кримськотатарським орнаментом Орьнек, включеним до списку світової спадщини ЮНЕСКО (+фото)
Увечері 16 грудня на будівлі Київської міської державної адміністрації відбулась презентація візуальної інсталяції/проекції орнаменту Орьнек.
За інформацією Міністерства закордонних справ України, сьогодні, 16 грудня, під час 16-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (м. Париж, Франція) український елемент «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Організатори презентації: МЗС України, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, Київська міська державна адміністрація та Асоціація міст України. Цей захід відбувся у рамках Меморандуму про співробітництво між Національною комісією України у справах ЮНЕСКО та Асоціацією міст України.
Довідково.
«Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» – четвертий елемент української культури, внесений до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Кримські татари є корінним народом України. Орнамент Орьнек є важливим для сучасної кримськотатарської культури та є унікальною складовою культури, мистецтва та історії України. Орьнек – це система символів та унікальних значень кожного з них, які сьогодні використовуються, наприклад, у вишивці, ткацтві, гончарстві, майоліці, гравюрі, ювелірній справі, різьбі по дереву, склу, настінному розпису тощо.
Багато символів використовуються як захисні обереги. Усього близько 35 символів, кожен із яких має своє унікальне значення і сенс. Орьнек також використовується в багатьох традиційних ремеслах.
Значення орнаментальних композицій Орьнека загалом пов’язане з побажаннями злагоди, примирення в родині, продовження роду, турботи про сім’ю та дітей, поваги до життєвого досвіду та мудрості старшого покоління.
Варто зазначити, що у попередні роки до Репрезентативного списку ЮНЕСКО були включені такі українські елементи: Петриківський розпис як феномен українського декоративно-орнаментального малярства (2013 р.) і «Традиція Косівської мальованої кераміки» (2019 р.) та Козацькі пісні Дніпропетровщини (2016 р.).
