У столиці обговорили досягнення і виклики Громадського бюджету

Форум розвитку громадянського суспільства присвячений взаємодії та комунікації влади і громади. Під час першої панелі розглядали стан розвитку громадянського суспільства у столиці, друга стосувалася великої демократії через локальну взаємодію. Третя панель «Громадський бюджет — Київ: Level up!» акцентувала на інструменті, завдяки якому кияни мають змогу змінювати місто на краще. Обговорення пройшло у студії телеканалу «Київ».

Громадський бюджет потребує змін

«На кожній із попередніх панелей ми чули про Громадський бюджет, це один з найефективніших інструментів участі, який діє в Києві, і є одним з найпопулярніших, — зазначив Дмитро Рубан, перший заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА. — Приділили йому окрему панель, бо є суспільний резонанс та цікавість. Цей процес триває сьомий рік, потребує трансформацій і змін. Хочемо напрацювати їх у діалозі, долучивши представників громадянського суспільства та киян».

Дмитро Рубан звернув увагу, що щороку збільшується кількість осіб, що голосують за проєкти. Водночас немає єдиних показників ефективності Громадського бюджету, що є основною ціллю. Це інструмент потрібен насамперед, щоб показати громадянам, як працює бюджетний процес у місті, чи залучити якомога більше людей до комунікації і громадотворення, чи отримати велику кількість інноваційних проєктів.

«Наразі Департамент проводить активну роботу, комунікуючи з мешканцями щодо напрацювання змін у Положення про Громадський бюджет, — зазначив він. — Спільно з ПАУСІ ми проводили першу в Києві оцінку Громадського бюджету, щоб виокремити проблеми. Кожен з 10 районних форумів мав панель, присвячену Громадському бюджету за участю представників районної влади і авторів, аби почути їх біль, проблеми. Завдання міської влади — ефективно вирішити ці питання, щоб кожен із учасників був задоволений цим процесом. Маємо надію, що інструмент буде успішним і напрацюємо консолідовані зміни, які задовільнять і міську владу і киян. А Громадський бюджет діятиме далі і дасть змогу киянам безпосередньо впливати на розподілення бюджетних коштів».

Концепція «Право на місто»

Костянтин Плоский, заступник виконавчого директора фундації ПАУСІ, розповів про важливість оцінки Громадського бюджету. На неї зазвичай не вистачає часу, здається не терміновою, однак є важливою для подальшого розвитку. Це можливість зупинитися, проаналізувати, подумати і прийняти правильне рішення як бути далі на базі цієї оцінки.

«В Європі є концепція „право на місто“. Мешканці мають право брати участь в прийнятті рішень, а головний критерій цих рішень — потреби, бажання та очікування мешканців, — зазначив Костянтин Плоский. — Реалізувати це надзвичайно складно. Стосунки і зв’язки між людьми — це ключ до права на місто. Громадський бюджет також спрямований на нові зв’язки, спілкування, взаємодію».

Попереднє обговорення проєктів та єдині стандарти

Наразі триває напрацювання нового Положення про Громадський бюджет. Своїм баченням щодо необхідних змін поділилася депутатка Київради Ксенія Семенова.

«Основне, з чим погоджується більшість, — попереднє обговорення проєктів Громадського бюджету до їх подачі — на базі районних державних адміністрації, комунальних підприємств, де вони будуть реалізовуватися. Це покращить їх якість, додасть позитивної комунікації між розпорядниками бюджетних коштів, тобто тими, хто реалізовує ці проєкти, і авторами», — зазначила вона.

Також, за словами депутатки, має бути додаткове навчання, мотивація для чиновників, які ці проєкти виконують. Наразі маємо різні підходи до експертизи і реалізації в різних районах міста. Однотипні проєкти можуть потрапляти в різні тематики, і це варто уніфікувати.

Ксенія Семенова поділилася, що бюджетна комісія Київради підтримала подану нею правку щодо розміру бюджету Громадського бюджету. У 2023 році він має складати 220 млн грн, а у 2024 — 250 млн.

«Депутати згодні з тим, що, оскільки зростає бюджет Києва, повинен зростати і Громадський бюджет, адже це найпопулярніший інструмент взаємодії влади і громади», — прокоментувала Ксенія Семенова. За її словами, саме завдяки Громадському бюджету громадяни мають змогу вирішувати, що саме потрібно зробити в місті в першу чергу, що фінансувати.

Вона зазначила, що існує запит від громади щодо того, як якісно складати проєкт, оформлювати його, прописувати бюджет. Тому потрібно створити майданчик, де люди могли б задовільними цей запит. Якщо послуга буде якісною, все більше киян нею користуватиметься.

Неефективна комунікація між ГБК та МРГ

Депутатка Київради Юлія Ярмоленко серед основних проблем розвитку Громадського бюджету назвала не достатньо ефективну комунікацію між органами, залученими до управління процесом Громадського бюджету. Йдеться про певне протистояння між Громадською бюджетною комісію (ГБК), яка розглядає скарги авторів та міською робочою групою (МРГ), де є виконавці цих проєктів.

«Виконавці інакше сприймають, спираючись на свій досвід і бачення розвитку і реалізації проєктів. Хочуть формалізувати Громадський бюджет, зробити його як бюджет міста. Але Громадський бюджет вирізняється — це вислів і активна позиція громади, що може протирічити загальним поглядам виконавчої влади», — пояснила вона. З іншого боку, Юлія Ярмоленко зазначила, що існує подвійний стандарт до одних і тих самих рішень, які приймають ГБУ та МРГ. Вони можуть протирічати один одному, і немає органу, який міг би оцінити ці рішення.

Щодо нового Положення до Громадського бюджету, депутатка звернула увагу, що зміни впливають на перебіг та результат процесу.

«Має бути публічний діалог різних сторін, щоб розглянути існуючі проблеми та вирішити їх у дискусії. Громадський бюджет має бути прикладом ефективного впливу громадянського суспільства, а лідери в команди проєктів вірити у цей інструмент і бачити, як їх ініціативи реалізуються», — підкреслила Юлія Ярмоленко.

Про проблеми взаємодії ГБК та МРГ розповіла й Юлія Костецька, членкиня Громадської бюджетної комісії

За її словами, з початку каденції ГБК-5, їх рішення ігноруються і не виконуються МРГ. Хоча комісія діє в рамках положення і регламенту.

«ГБК створювалася для рівноваги влади і авторів. Якщо влада не хоче щось реалізувати, що підтримала громада, ГБК має знайти варіанти рішення і запропонувати їх владі, — зазначила Юлія Костецька. — Цьогоріч ми мали багато питань щодо безбалансових територій та невідповідності тематик проєктів. Часто проєкти не реалізовують через невідповідність бюджетному кодексу, і тут ми теж маємо шукати спільне рішення. Водночас ми бачимо багато позитивних змін завдяки проєктам Громадського бюджету, які продиктовані потребами громади».

Киян потрібно інформувати ще більше

Позитивним досвідом втілення проєктів Громадського бюджету поділився Микола Слободенко, керівник ОСН «Квартальний комітет Лісовий», який тричі брав участь у ГБ. Вперше, у 2018 році разом з громадою подали великий проєкт на 1,5 млн щодо автономного освітленню пішохідних переходів на Лісовому масиві. Тоді проєкт не пройшов, але активна громада не опустила руки. У 2019 подали 5 проєктів, три з них виграли і реалізували.

«Люди не дуже обізнані, що це за інструмент, як він працює, як буде реалізовуватися. Найбільше кияни побоювалися голосувати через Bank ID, банківську картку, — розповів Микола Слободенко. — Важливо інформувати мешканців міста про цей інструмент. Кожен киянин має право вирішувати, що буде в його дворі — відеоспостереження чи майданчик, не чекаючи рішення адміністрації. Завдяки Громадському бюджету ми зробили паркани, асфальтові доріжки, накриття сміттєвих баків, відеоспостереження, майданчики. Збирали громаду, спілкувалися, що нам потрібно. Громадський бюджет дав нашій команді сил і впевненість, що ми можемо змінювати місто на краще».

Він розказав, що наступного року має реалізуватися ще один успішний проєкт — перший ролердром на Лісовому, який підтримала громада. Влаштують його на занедбаному майданчику. На цьогорічний ГБ також подали проєкт створення майданчику для занять спорту та майданчику для вигулу та дресирування собак.

Нагадаємо, цього року в голосуванні взяла участь рекордна кількість містян — 276 793. Кияни віддали 726 519 голосів за проєкти Громадського бюджету 2022. На голосуванні перебували 969 проєктів, з яких успішними стали 393 проекти на суму 199 млн 873 тисяч 172 грн. Ініціативи будуть реалізовані у 2022 році.

Вже стартувала подача проєктів Громадського бюджету на 2023 рік

vechirniy.kyiv.ua