Головна  →  Новини  →  28 жовтня 2022

Обізнаність щодо профілактики та перших ознак інсульту допомагає уникнути цього стану або мінімізувати тяжкі наслідки – В. Гінзбург

Обізнаність щодо ризиків настання інсульту допоможе як мінімум вчасно звернутися за допомогою та мінімізувати складні наслідки, а в ідеалі – взагалі не допустити тяжкого захворювання. На цьому напередодні відзначення Всесвітнього дня боротьби з інсультом наголосила директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.

Інсульт – це гострий стан, під час якого вражаються кровоносні судини головного мозку.  Він виникає, коли судина блокується тромбом («бляшкою»), або розривається. При цьому частина мозку не може отримати постачання кисню та поживних речовин, як наслідок – починається смерть його клітин.

«Саме тому інсульт вимагає невідкладного медичного втручання. Людина з ознаками інсульту, яка отримує допомогу лікарів упродовж перших 4,5 годин, має більше шансів повернутися до повноцінного життя та уникнути тяжких і незворотних наслідків. Тож украй важливо для тих, хто поруч, вміти розпізнавати цей стан, щоб негайно зателефонувати «103», – наголосила Валентина Гінзбург.

За інформацією лікарів, запам’ятати симптоми що часто супроводжують розвиток інсульту, можна за абревіатурою МОЗОК.

  • М (Мовлення) – попросіть людину повторити за вами просте речення та виконати просту команду. При інсульті вимова буде нерозбірливою, плутаною або людина не буде розуміти команду, яку ви попросили її виконати.
  • О (Обличчя) – коли одна сторона обличчя зазнає візуальних змін (наприклад, обвисає). Попросіть людину посміхнутися. Якщо у неї інсульт, вона не зможе цього зробити або посмішка буде несиметричною.
  • З (Запаморочення) – поява скарги на раптове головокружіння, хиткість ходи, втрату рівноваги, координації рухів у руці або нозі.
  • О (Очі) – у людини раптово порушився зір одним або двома очима, наприклад, зʼявилося двоїння при погляді на предмети.
  • К (Кінцівки) – слабкість або оніміння, неможливість підняти і утримувати обидві руки або обидві ноги одночасно, кінцівки з однієї сторони стають слабкішими.

Валентина Гінзбург розповіла, що за 9 місяців 2022 року у стаціонарних закладах  міста було проліковано близько 7 000 хворих на інсульт, що майже на 900 хворих більше, ніж за відповідний період 2021 року. На жаль, понад 1300 пацієнтів врятувати не вдалося. 

«І це попри те, що можливості столичної медицини щодо лікування інсультів останніми роками значно покращилися», – зауважила Валентина Гінзбург.

Так, за її словами, на сьогодні наказом Департаменту охорони здоров’я затверджено порядок надання невідкладної медичної допомоги хворим із гострим порушенням мозкового кровообігу. Таких пацієнтів «швидка» доставляє до закладів, які уклали договір з Національною службою здоров’я та відповідають усім вимогам щодо лікування інсультів. У разі необхідності хворим проводять оперативні втручання. При цьому використовується високотехнологічне сучасне обладнання.

«Проте навіть найдосвідченіші лікарі і найвіртуозніші хірурги не можуть гарантувати повного одужання після перенесеного інсульту. Тому для кожного з нас дуже важливо розуміти, наскільки це небезпечний стан, і зробити все можливе, щоб мінімізувати для себе ризики його настання», – зазначила Валентина Гінзбург.

Вона порадила звернути увагу на такі фактори, як зайва вага, низька фізична активність, нехтування першими «сигналами» організму про наявність проблем серцево-судинної системи (частий головний біль, підвищений артеріальний тиск тощо).

«Більше рухайтесь – для цього не потрібно нічого екстраординарного, просто відмовтеся від ліфту або виходьте на дві зупинки раніше потрібної і пройдіться пішки. Обмежуйте споживання солі. За рекомендаціями свого лікаря перевіряйте рівень холестерину та цукру у крові. Обов’язково контролюйте свій артеріальний тиск (високий тиск може бути безсимптомним), а якщо вам встановлений діагноз артеріальна гіпертензія – регулярно приймайте препарати, які призначив лікар!», – закликала директорка профільного Департаменту.

Валентина Гінзбург нагадала киянам, що в районних консультативно-діагностичних центрах уже кілька років працюють кабінети раннього виявлення серцево-судинних захворювань. За кошти міського бюджету в них було проведено ремонти та закуплено відповідне обладнання (апарати УЗД, комплекти моніторування добової ЕКГ за Холтером, електрокардіографи). Медики пройшли необхідне навчання.

«Стрес, у якому всі ми сьогодні перебуваємо, COVID-19, ускладненням якого за спостереженнями лікарів сьогодні часто є інсульти та інфаркти, мають мотивувати нас як ніколи стежити за своїм здоров’ям. Наразі все, що ми робимо, аби залишатися в строю, ми робимо для країни і задля перемоги», –  наголосила Валентина Гінзбург. 

Дізнатися більше про причини, перші симптоми та профілактику інсультів можна з підготовленого Департаментом охорони здоров’я м. Києва відеоролику за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qlbU6MewrzQ.

Адреси кабінетів ранньої діагностики серцево-судинних захворювань у консультативно-діагностичних центрах м. Києва

 

Район, заклад

 

Адреса

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району

Просп. Голосіївський, 59-А

КНП «Консультативно-діагностичний центр» № 1 Дарницького району

Вул. Вербицького, 5

КНП «Консультативно-діагностичний центр» № 2 Дарницького району

Харківське шосе, 121

 

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району

Вул. Закревського, 81/1

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Дніпровського району

Вул. Шептицького, 5

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Оболонського району

Вул. Тимошенка, 14

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Печерського району

Вул. Підвисоцького, 13

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району

Вул. Мостицька, 9

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району

Вул. Чорнобильська, 5/7

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Солом’янського району

Вул. Гарматна, 36

КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району

Вул. Саксаганського, 100

 

КМДА

 

 

 

 

Перейти до спискуВерсiя для друку