У Києві відбувся Форум рівних прав і можливостей. Він покликаний сформувати порядок денний для столиці, що взяла зобов’язання використовувати свої повноваження і партнерства для досягнення більшої рівності громадян.

Учасниці та учасники Форуму обговорили, які можливості відкриває для Києва Європейська Хартія рівності, як оцінити спроможність міста у сфері боротьби з гендерно зумовленим насиллям, а також, як давати відсіч викликам, що пов’язані із коронавірусною кризою.

Відкрив Форум Київській міський голова Києва Віталій Кличко. У своїй промові він нагадав, що столиця в листопаді минулого року вирішила приєднатися до Європейської Хартії рівності жінок та чоловіків у житті місцевих громад.

«За 15 років існування цієї Хартії до неї приєдналися 1872 міста та 36 країн світу. Асоціація міст України розпочала цей процес два роки тому, і за цей час 80 органів місцевого самоврядування, серед них 60 міст та містечок, взяли на себе зобов’язання дотримуватися правил рівності у своїй діяльності задля розвитку цього проекту в нашій країні. Це дуже гарний показник, і ми будемо поширювати участь у цьому вкрай важливому проєкті», – запевнив мер.

Також у межах Форуму відбулося спілкування Віталія Кличка з міськими головами Афін, Берна, Стокгольма, Познані. Співрозмовники міського голови акцентували сувагу на тому, як змінилося життя їхніх міст у період пандемії.

Під час першої дискусійної платформи йшлося про пріоритетні кроки для Києва на шляху до впровадження політики рівних прав і можливостей. Модерувала дискусію заступниця голови КДМА Марина Хонда. Учасниці та учасники обговорили, чому гендерна рівність важлива для процесу євроінтеграції України, а також як збільшити можливості жінок впливати на прийняття рішень.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова наголосила, що потрібно усвідомлювати важливість дискурсу, який ведеться навколо гендерної проблематики.

«І це не про квоти, закони чи нормативну базу. Це про природне сприйняття жінки і про її інтеграцію в суспільство. Для мене є тривожними цифри, якими ми оперуємо. Результати дослідження, проведеного в Україні минулого року Організацією безпеки і співробітництва в Європі, свідчать, що 26% жінок зазнали фізичного або сексуального насилля з боку партнера. Дві третини жінок потерпали від психологічного насильства з боку партнера (це при тому, що середній показник у країнах ЄС – приблизно 40%). І лише 7% жінок, що потерпали від насильства свого партнера, і 12% – від насильства попереднього партнера, звернулися до поліції. Тобто зрештою, мені здається, що гендерний дискурс – це про таку культуру, коли жінка має мужність відстоювати свої права», – наголосила Еміне Джапарова.

Посол Королівства Швеція в Україні Тобіас Тиберг розповів, що довіра до муніципалітетів в Україні зростає не в останню чергу й тому, що там працюють жінки.

У межах другої дискусійної платформи шукали відповідь на питання, як ефективно протидіяти проявам домашнього та гендерно зумовленого насилля. Учасники та учасниці за модераторства Почесної Амбасадорки Фонду Народонаселення в Україні Марії Єфросиніної обговорили, які успішні ініціативи країн і міст ЄС у сфері боротьби з домашнім насиллям варто втілювати в Києві.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда наголосила, що боротьба з гендерно зумовленим насильством наразі в пріоритеті для міської влади. Вона зізналася, що була шокована, коли почала заглиблюватися в питання насильства в родині.

«Коли ми почали вивчати це питання і відкрили нашу першу гарячу лінію, я була шокована кількістю тих телефонних дзвінків, які ми отримали. І 15% дзвінків були від чоловіків – це мене здивувало. Давайте подумаємо, що це за насильство? Це хлопчики з інвалідністю у візках, які все життя прожили з мамою. Коли мама вже не має фізичної і психологічної можливості доглядати цю дитину, вона застосовує фізичне насильство. І це не просто про кримінальну відповідальність. Це глобальна системна проблема. Ні за рік, ні за два її не вирішити. У нас є акція «16 днів проти гендерного насильства». Але це акція, а насправді кожен день має таким бути», – наголосила Марина Хонда.

Про пріоритетні напрями боротьби з гендерним насиллям говорила також і амбасадорка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс. За її словами, в її країні також наразі спостерігається різке збільшення повідомлень про насильство в родині. Вона також нагадала, що Велика Британія з 2015 року фінансує Фонд ООН у галузі Народонаселення в Україні, і завдяки цьому фінансуванню були підтримані дуже важливі міжгалузеві служби.

Третя дискусійна платформа була присвячена новим викликам, що пов’язані з пандемією COVID-19. Розмову модерувала директорка Фонду Олени Пінчук Ольга Руднєва. Спікери та спікерки обговорили, як в Україні та світі долають наслідки економічної кризи, спричиненої пандемією.

Нургуль Асилбекова, керівниця проєкту «Просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у рамках реформи децентралізації в Україні», ООН Жінки в Україні, розповіла, як пандемія вплинула на жінок, і чому саме жінки потребують найбільшої підтримки. Вона посилалася на результати досліджень, наголошуючи, що в найтяжчій ситуації опинилися ті домогосподарства, які очолюють жінки.

«Коли ми говоримо про одиноких батьків, ми розуміємо, що в Україні 93% таких батьків – це жінки. Тобто треба уявляти портрет родини з одинокими батьками – це жінки, це родини з трьома і більше дітьми, родини з дітьми до року, родини, де є літні люди (а 65% літніх людей в Україні – це жінки). І також є різниця – місто-село. Тому треба розуміти, що є фемінізація бідності, і наразі вона поглиблюється. Жіноча бідність автоматично підтягує за собою дитячу бідність, і от ми бачимо, хто саме постраждав від пандемії, і хто буде платити цю високу ціну, яку зараз платить людство», – зауважила Нургуль Асилбекова.

Крім того, вона навела результати дослідження, яке проводили ООН Жінки разом із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН. Там ідеться про те, що 60% малих і середніх підприємств у період пандемії скоротили більше жінок, ніж чоловіків. Крім того, жінки-підприємці відчувають більші труднощі у виплаті податків та зборів, ніж чоловіки, вони більше скоротили ринки збуту, більше звільнили людей, відправили їх у неоплачувані відпустки, і в них залишилося менше оборотних коштів.

«Коли почалася пандемія, окремим дорученням Київського міського голови був створений єдиний координаційний центр, ми за 10 днів розгорнули повноцінний штаб допомоги в усьому місті. Що стосується сфери соціального захисту, то Київ наразі має більш ніж 10 видів матеріальних допомог на суму майже 700 млн грн у рік. При першій хвилі ми збільшували допомогу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах (а кількість таких людей істотно зросла). У разі другої хвилі пандемії ми так само ефективно працюватимемо. Я хочу запевнити, що Київ має всі ресурси, щоб не залишити людей напризволяще», – наголосив директор Департаменту соціальної політики КМДА Руслан Світлий.

За словам заступниці голови КМДА Марини Хонди, відповідальної за впровадження політики гендерної рівності, Київ створює порядок денний для впровадження політики рівності у всіх сферах життя. Успішні практики європейських міст ще раз показали: дотримання рівних прав, просування жінок мають визначальне значення для розвитку та соціальної стабільності. Пропозиції, рекомендації та проблемні питання, про які йшлося на Форумі, допоможуть визначити дорожню карту реалізації Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті у Києві.

kyivcity.gov.ua