Оболонський районний в місті Києві центр соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді – спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім‘ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах  та потребують сторонньої допомоги.

Основними напрямками роботи Центру в 2019 році були:

1. Соціальна підтримка та надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та особам, які опинились у складних життєвих обставинах.

2. Впровадження державних стандартів соціальних послуг.

3. Профілактика соціального сирітства; соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

4. Надання комплексної соціальної допомоги учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей; соціальна підтримка родин вимушених переселенців.

5. Забезпечення соціального патронажу молодих осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених законом.

6. Організація здійснення наставництва над дитиною, яка проживає у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладах.

7. Впровадження державного соціального стандарту медіації.

8. Посилення роботи щодо профілактики насилля в сім’ї.

Основним в роботі центру є робота з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах. Протягом 2019 року на обліку Центру перебувало 454 сім’ї, що опинилися в складних життєвих обставинах, в яких виховувалось 686 дітей. За рік 83 сім’ї було взято під соціальний супровід, соціальними послугами охоплено 2067 сімей/2537 дітей. Було проведено 4226 інспектувань та відвідувань сімей.

Для покращення роботи мультидисциплінарної команди фахівців, які працюють з сім’ями, в районі діє Комісія з питань взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинилися складних життєвих обставинах Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації. На засіданні комісій розглядаються питання проблемних сімей, пропонуються шляхи їх вирішення. В 2019 році було проведено 7 засідань, на яких розглянуто питання 41 сім’ї. За результатами розгляду 7 було взято під соціальний супровід, з 4 сім’ями було подовжено термін дії договору, з іншими робота проводилась у форматі клієнта.

Однією з причин складних життєвих обставин є розлучення батьків.

За 2019 рік до Центру звернулось близько 50 сімей, що перебували в стані розлучення. Майже з усіма працювали психологи Центру, та спеціалісти пропонували послугу медіації.

Медіація – мирне розв’язання конфлікту за участю нейтрального посередника.Упроцесі медіації сторони досягають рішення, яке є більш сприятливим для збереження в майбутньому нормальних відносин. Саме завдяки медіації сторони можуть покращити свої відносини. Сторони можуть розійтися у спокійних умовах і конструктивному ключі, а також визначити важливі умови у процесі розставання, що стосуються майна та дітей. Між Центром соціальних служб та громадською організацією «Ліга медіаторів України» заключений договір на співробітництво.

Варто зазначити переваги сімейної медіації:

- переговори відбуваються за допомогою незалежного посередника  (медіатора), який однаково уважний до кожної зі сторін;

- дозволяє та допомагає сторонам самостійно розробляти варіанти вирішення спору, плани на майбутнє, контролює результати переговорів, враховуючи інтереси не тільки сторін процесу, але й дітей;

- покращує спілкування між сторонами, допомагає їм обмінюватися думками та інформацією, чути й бути почутим;

- фокусується увага на потребах дітей. Їхні особисті потреби більше враховуються, ніж це відбувається під час судового розгляду, оскільки суд розглядає справу на підставі позовних вимог, за які він не може вийти;

- допомагає встановити основу для спільного виховання дітей сторонами, а також захищає дітей від стресу та шкідливих наслідків через розлучення батьків.

В 2019 році велика увага приділялась питанню профілактики та попередження домашнього насилля.

Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Але на жаль, випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми мають місце в повсякденному житті. Більшість людей і не підозрює, що насильство має безліч облич. Воно не тільки носить фізичний характер, але й може бути економічним, сексуальним та психологічним. Ми навіть не підозрюємо як іноді самі можемо скоїти психологічне насильство над своєю дитиною. Наприклад коли ми говоримо: «Ти неорганізований(а), на тебе не можна покластися, тобі нічого не можна доручити, ти ні на що не спроможний (а)»;»Я тебе вб,ю, якщо отримаєш погану оцінку», «Тебе буде покарано, якщо ти з цим не впораєшся» - це типові приклади психологічного та морального насильства.

Тому кілька рекомендацій:

- захищайте, а не знущайтеся;

- спілкуйтеся з дитиною;

- попереджайте, а не забороняйте;

- пояснюйте спокійно й аргументовано,що добре і що погано,замість того, щоб одразу карати;

- підтримуйте захоплення дитини,не нав’язуйте те, що «роблять усі»;

- зауважте, що дитина – також особистість. Поважайте її, але не балуйте;

- намагайтеся зрозуміти причину дитячих вчинків, перш ніж вдаватися до покарання;

- згадайте, що дитина народжується доброю і капості частіше робить не на зло, а від браку досвіду чи бажаючи звернути на себе увагу;

- дитина все сприймає на віру та буквально - подбайте, аби вона отримувала важливу інформацію від вас й у потрібній інтерпретації;

- встановлюйте правила поведінки – відкриті та справедливі, деякі  з яких поширюватимуться як на дітей, так і на дорослих;

- розвивайте в дитині самоконтроль, давайте їй можливість самій приймати рішення і відповідати за них. Це підвищує  рівень відповідальності та зменшує почуття безпомічності й вразливості. Дитина таким чином також вчитися отримувати бажане шляхом переговорів;

- вибачайтеся, якщо помилилися, це показує дитині, що помилятися  можливо, але слід визнавати провину та виправляти помилки. А також підказуйте, що на помилках потрібно вчитися – і на своїх, і на чужих.

І найстрашнішим є те, що рамки домашнього насильства виходять за межи дому – і поширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки по відношенню до своїх однолітків. 

В Україні проблема домашнього насильства практично не вивчалася. Тільки протягом останнього часу ця тема стала предметом публічного обговорення. Для того, щоб перемогти реальне зло, його треба визнати, відкрито обговорити проблему та шукати шляхи вирішення. Я так розумію, що ми на початку цього тернистого шляху.

У нашому районі з цього питання працює мультидисциплінарна команда, яка складається з представників Центру, служби у справах дітей та сім’ї та поліції. На кожне звернення йде термінове реагування та надається допомога і консультації постраждалим. Всього у 2019 році було 86 звернень. З них 35 – це випадки саме про скоєння домашнього насилля. Під соціальний супровід було взято 8 сімей, з іншими робота проводилась в форматі клієнта. А 51 – це звернення по встановленню статусу дитині, що постраждала в наслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Так у 2019 році фахівцями центру на цих дітей  складено 74 висновки оцінок потреб сім’ї. За результатами цих оцінок рішенням Комісії з захисту прав дитини Оболонської РДА дітям надано відповідні статуси.

Наступний важливий напрямок, з яким працюють спеціалісти центру – це робота з особами, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування покарань на підставах, передбачених законом.

Протягом 2019 року до Центру надійшло:

- 220 повідомлення про постановку на облік від Оболонського центру пробації про молодь, які засуджені до покарань не пов’язаних з позбавленням волі;

- 15 повідомлення із Сектору ювенальної превенції Відділу превенції Головного управління національної поліції в місті Києві Оболонського управління поліції;

- 19 повідомлень надійшло з виправних колоній.

Було здійснено інспектування та спроби інспектування по всім адресам, складені акти оцінки потреб, надані запрошення до Центру, інформаційні матеріали.

Особам, які перебувають в конфлікті з законом, пропонуються соціальні послуги: проводяться індивідуальні та групові консультації, бесіди щодо працевлаштування, навчання, налагодження взаємостосунків у сім’ї, виховання дітей та ін.

На базі Центру і у співпраці з із сектором ювенальної превенції відділу превенції Головного управління національної поліції в місті Києві Оболонського управління поліції, були проведені:

- профілактичне заняття з на тему :«Конфлікт. Причини та шляхи його вирішення»;

- профілактичне заняття спільно з головою ГО «Жити вільно» на тему: «Особистий вибір»;

- профілактичне заняття спільно з волонтером «Червоного Хреста», спеціалістом «Карітас.Київ»;

- профорієнтаційне профілактичне заняття в Veteran Hub;

- прфілактичне заняття на тему : «Життєві цінності»;

- профілактичне заняття на тему: «Насилля та агресія».

Заняття з молоддю були спрямовані на формування у підлітків відповідального ставлення до свого особистого життя та до оточуючих. До роботи залучались юрист та психологи Центру. Фахівці весь час випробовують нові форми роботи з цією категорією клієнтів і в 2019 році на заняття приходила достатньо велика кількість підлітків.

Протягом 2019 року спеціалістами Центру надавалися соціальні послуги особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Так, соціальними послугами охоплено 25 осіб вказаної категорії, надано 275 індивідуальних послуг та 225 групових, 3 осіб перебувало під соціальним супроводом.

В процесі роботи з особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування вирішуються наступні питання: представництво інтересів та допомога в реалізації та захисті прав в закладах охорони здоров’я, в державних органах та комунальних підприємствах (ЦНАП, ПАТ «Київенерго»), а також налагодження взаємовідносин з представниками цих закладів, допомога в оформленні документів в УПСЗН, вирішення соціально-побутових питань, налагодження внутрішньо сімейних контактів.

Основні проблеми цих дітей – внутрішньосімейні конфлікти з піклувальниками, психологічні травми внаслідок складних соціальних історій, слабка мотивації до процесу навчання, тому вони потребують підвищення рівня самооцінки, підвищення мотивації до навчання, допомогу в подоланні пережитих травм та втрат.

Серед основних проблем в навчальному закладі можна виділити також недостатнє фінансуванні (мала стипендія), відсутність організованого дозвілля - громадські організації не дуже активно співпрацюють з підлітками цієї категорії. 

В 2019 році спеціалісти Центру велику увагу приділяли пошуку наставників для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які знаходяться в інтернатних закладах та реабілітаційних центрах.

Багато дітей-сиріт, які проживають в інтернатах, з різних причин не можуть бути всиновленими. У дітей старше п’яти років шанси знайти батьків різко знижуються. А бажаючих усиновити підлітка – одиниці. Це значно шкодить їх емоційному стану. Як результат, діти не підготовлені до самостійного життя, тому, більшість з них після виходу з інтернату ведуть асоціальний спосіб життя. Але найбільша проблема полягає в тому, що ці діти залишаються надзвичайно самотніми, поряд з ними немає нікого, до кого б вони могли звернутися за допомогою.

Тому одним із пріоритетних напрямів в роботі Центру є діяльність з організації наставництва над дитиною, яка проживає у закладі для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Механізм організації здійснення та ведення наставництва відображений в Положенні про наставництво затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 р. №465.

Найціннішою метою наставництва є підготовка дитини, яка проживає у закладі, до самостійного життя шляхом розвитку її фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, впевненості у власних силах, формування культурних і моральних цінностей. Наставник – це людина, яка стає для дитини значущою, присвячує їй свій час, знання і сили. Це людина, яка віддає достатньо часу та енергії для допомоги дитині, як приклад для наслідування та просто як друг.

В Оболонському районі м. Києва розташовані 3 заклади, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування і які співпрацюють з Оболонським РЦСССДМ по Наставництву:

1. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей ССДС ВО КМР (КМДА).

2. Центр соціальної реабілітації «Ковчег» Всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота».

3.Санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів №21 Оболонського району міста Києва.

В зазначених закладах проживають та виховуються 19 дітей, які потребують наставників. На даний час 12 дітей мають наставників, а 7 ще потребують.

Протягом 2019 року в Оболонському РЦСССДМ проведено інформаційні зустрічі для 13 осіб, які виявили бажання стати наставниками, 6 осіб пройшли навчання, отримали висновки та перебувають на обліку наставників Оболонського РЦСССДМ, 12 осіб збирають документи для здійснення діяльності з організації наставництва над дітьми, які проживають у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2019 році підписано 8 договорів про наставництво.

Аналіз наявної ситуації показав, що для більш ефективної та своєчасної допомоги дітям шляхом впровадження наставництва на території Оболонського району необхідно провести деякі зміни.

З метою вчасного отримання інформації щодо появи нових дітей в закладах, переміщення дітей із одного закладу в інший, вибуття дитини із закладу у зв’язку з влаштуванням в сімейну форму навчання в Оболонському районі м. Києва необхідно створити електронну базу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують наставників. Наявність електронної бази дітей, які потребують наставників дає можливість відслідковувати ситуацію з кількістю дітей, а також кількість наставників, які припинили взаємодію з дитиною, так як відповідно до законодавства наставництво припиняється у випадку переміщення дитини з одного закладу в інший чи влаштування в сімейну форму навчання. Таким чином, після переміщення дитини чи вибуття дитини з закладу і відображення цієї інформації в базі з’явиться можливість швидкого реагування та подальшого залучення наставника для роботи з іншою дитиною по напряму наставництва.

Впровадження наставництва в ДПТНЗ дало б більш ефективну допомогу підліткам і в навчанні, і в налагодженні зав’язків в новому колективі. У дітей з’являється бажання розвиватися після того, як встановляться довірливі стосунки з Наставниками. Діти вступають у доросле, самостійне життя і саме в цей час підтримка Наставника може стати вкрай важливою та допомогти дитині соціалізуватися та стати повноцінною особистістю. 

Практика показала, що існує проблема в залученні до діяльності з наставництва осіб чоловічої статі. Саме чоловіки наставники через особистий авторитет та приклад допомогли б зменшити прояви делінквентної поведінки у юнаків. Тож хто має бажання, відчуває в собі сили та хоче допомогти дитині-сироті, запрошуємо приєднатися до цієї благородної справи.

За інформацією Центру СССДМ