Столиця має потенціал збільшити бюджет 2022 року до 72 млрд грн. Про це повідомив директор Департаменту фінансів Володимир Репік під час розширеного засідання Колегії Київської міської державної адміністрації.

Як нагадав Володимир Репік, зміни Бюджетного кодексу передбачають, що з 2020 року середньострокове бюджетне планування для всіх місцевих бюджетів є обов’язковим.

«Київрада вирішила, що ми в цей процес входимо у 2019 році і бюджети майбутніх періодів у нас будуть двостадійними. Перша стадія бюджетного процесу – це прогноз бюджету, який визначає макропараметри бюджету і цифри без прив’язки до конкретних видів діяльності, без економічної складової, цифри по головних розпорядниках, які задають напрями роботи. І далі в рамках цих цифр, відповідно до своїх середньострокових планів, головні розпорядники бюджетних коштів формують ті цілі і задачі, які вони вважають пріоритетними і можливими для реалізації у рамках цих бюджетів», – пояснив Володимир Репік під час презентації Прогнозу бюджету міста Києва на 2020-2022 роки.

За його словами, у прогнозі вказані показники на 2021-2022 роки.

«Бюджет 2020 року буде взятий за базу для середньострокового планування. Так, доходи на 2020 рік передбачаються в розмірі майже 64 млрд, 63 млрд 741 млн – на таку суму передбачаються видатки. Врахувавши сучасні тенденції, очікуємо, що щороку в наявних умовах бюджет буде рости в коридорі 5-7%, тобто давати щорічний приріст, і є потенціал збільшити його у 2022 році до 72 млрд грн» – зазначив Володимир Репік.

Він підкреслив, що трансфертні показники, виходячи з вимог Бюджетного кодексу, до прогнозу бюджету включені на рівні поточного року. При цьому є розуміння, що такі позиції як, наприклад, субвенція на освіту, субвенція у державний дорожний фонд, повинні збільшуватись, оскільки збільшується їхня частка у структурі державного бюджету і за формулою розподіляється місцевим бюджетам.

«Ключовий дохід, який генерує фактично основу місцевого бюджету, це податок і збір на доходи з фізичних осіб – у структурі він складає 41%. Тут маємо хороший потенціал для його зростання. Наразі це елемент сталого зростання саме за цим видом надходження. Ще одним джерелом формування бюджету є кошти від відчуження майна. Нам потрібно попрацювати над формуванням дієвої програми приватизації землі і майна. Потрібно взагалі ширше подивитись на проблему, формувати концепцію управління комунальним сектором, розробити стратегію, пов’язану із 3-річним циклом планування», – підкреслив Володимир Репік.

Він зазначив що також спостерігається стабільне зростання надходжень від плати за землю. Окрім того, традиційними наповнювачами бюджету залишаються надходження податку на доходи фізичних осіб та надходження єдиного податку.

«Видатки бюджету Києва на 2020 рік прогнозуються на рівні 63 млрд 741 млн грн. У структурі видатків 70% це поточні видатки і 30% – спеціального фонду, у тому числі капіталовкладення – 7 млрд 240 млн. Що стосується структури розподілу ресурсів, то галузь «Освіта» лишається найбільшим бюджетоотримувачем – 32%, «Охорона здоров’я» – 15%, соціальний захист – 13%, транспорт – 15%, житлово-комунальне господарство – 10%, фізична культура та спорт – 2%, культура – 3%. Дещо зменшуються витрати в галузі «Медицина», це пов’язано з тим, що вторинна ланка з другого кварталу наступного року згідно чинного пакету законів мала би перейти на утримання з державного бюджету України. Таким чином, в абсолютних цифрах галузь фінансуватиметься краще у порівнянні з попереднім роком. Така ж участь може чекати галузь «Соціальний захист», тому що Міністерством соціальної політики декларувалось, що субсидії населенню в сфері житлово-комунального господарства будуть виплачуватись із державного бюджету через відповідні програми міністерства, в рамках монетизації пільг», – зазначив Володимир Репік.

kyivcity.gov.ua