6 грудня 2018 року в Центральній публічній районній бібліотеці ім. О.С.Пушкіна відбулася літературна година «Майстер віршової форми», присвячена 140-річчю з дня народження Олександра Олеся – лірика, поета поезії серця.

Ще за життя Олеся називали королем української лірики, а поетичні збірки вважали одним з найцінніших подарунків. 

Ліричні твори Олександра Олеся, музикальні, часто "романсові" за формою, віддавна привертали увагу багатьох композиторів. 

Українською громадськістю Кандиба сприймається в основному як поет, автор ряду відомих віршів. Тим не менш творча спадщина Олександра Олеся більш різнопланова, ніж здається на перший погляд. Крім римованих творів, він писав прозу, драми, казки, фейлетони, публіцистику і перекладав рідною мовою твори іноземних авторів, ліричні твори поетів багатьох країн.

Творчість Олександра Олеся припала на стик двох епох. Його лірика зберігає актуальність і через багато років після написання творів. Літературні критики стверджують, що побудована поетика Олеся на 3 головних принципах - правда, воля, краса.

Заслуги Олександра Олеся, без жодного сумніву, важко переоцінити. Тим не менш очевидним є також той факт, що про цю дивовижну людину українці знають дуже мало. Головним почуттям, яке червоною ниткою проходить через лірику Олеся в період після виїзду з України, є туга за Батьківщиною.

Для України Кандиба був одним із пророків, які тонко відчувають свою країну, її переживання, біль і найменші інтонації. Читаючи вірші Олеся, сучасники навряд чи зможуть повірити в те, що написані вони були за багато років до подій Революції гідності. Він написав і про відродження країни, і про дивовижне відновлення потенціалу армії, і навіть горезвісну європейську "стурбованість" передбачав. А також нову російсько-українську війну.

Поезії митця навчають нас берегти, любити і цінувати свою землю, вірно служити ідеалам миру і добра. І ми сьогодні віримо, що доля творчої спадщини Олександра Олеся буде щасливішою, ніж його особиста доля.